Перемовини між Росією та Україною щодо ціни на російський газ для Києва після чергового раунду залишаються безрезультатними. Єдиним досягненням зустрічі міністрів енергетики РФ та України Олександра Новака та Юрія Продана за посередництвом єврокомісара Ґюнтера Еттинґера в Брюсселі в середу, 11 червня, стало перенесення "Газпромом" введення обов’язкової передоплати за поставлений газ. Тепер такі правила в разі недосягнення згоди щодо ціни на "блакитне паливо" російський газовий концерн обіцяє запровадити в понеділок, 16 червня.

Україні пропонують знижку в 100 доларів США за умови збереження старих базових контрактів - тих, які підписала екс-прем’єрка Юлія Тимошенко ще 2009 року. Механізм - той самий, як і у випадку зі знижками, що надавалися Україні ще за часів президентства Віктора Януковича. Підсумкова ціна - 385 доларів США за тисячу кубометрів газу.

Уряд у Києві на такі умови не погоджується. "Ми ці російські пастки знаємо. Знижка встановлюється рішенням уряду Російської Федерації і знімається урядом РФ", - сказав сьогодні в Києві прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Він продовжує наполягати на ціні у 268,5 доларів за тисячу кубометрів газу - тій, що діяла в першому кварталі 2014 року, до того як Росія в односторонньому порядку анулювала всі додаткові угоди щодо газу після незаконної анексії українського Криму. Аналогічну заяву зробив і міністр енергетики України Юрій Продан в Брюсселі. Він сказав, що Єврокомісія навіть зробила пропозицію про встановлення ціни між 268,5 та 385 доларів США як проміжної ціни до остаточного врегулювання суперечностей. Проте російська сторона таку пропозицію відхилила, передає "Інтерфакс-Україна" з посиланням на слова міністра.

Нова ціна - новий контракт

Уже встиг відреагувати на обмін заявами і російський президент Путін. "Справа в тому, що українським партнерам буцімто мало цих знижок і вони претендують на більше. Правда, не дуже зрозуміло, на яких підставах. Якщо це так, то, судячи зі всього, справу свідомо заводять у глухий кут", - передає слова Путіна, сказані під час зустрічі з членами російського уряду, інформагентство "Интерфакс".

Однак здається, що слова російського президента не зовсім відповідають дійсності. Український уряд якраз і не хоче збереження старого механізму формування ціни, а прагне закріплення нового, з підписанням нового контракту. "Переписуємо контракт і встановлюємо ринкову ціну на газ", - цитує вимогу Арсенія Яценюка агентство "Інтерфакс-Україна". Про нову, пакетну, угоду між Києвом та Москвою сьогодні говорив і посередник у переговорах, єврокомісар з питань енергетики Ґюнтер Еттинґер. На його думку, у ній мають бути прописані, зокрема, і обсяги поставок газу в Україну, що може стати основою для додаткового зниження ціни, цитує єврокомісара "Інтерфакс-Україна".

Таке активне наполягання уряду в Києві на новій ціні з новим контрактом - небезпідставне і має всі шанси на втілення в життя, впевнений генеральний директор київського Центру досліджень енергетики (EIR Center) Олександр Харченко. У розмові з DW він сказав: "З урахуванням рівня цін у Європі та вартості транспортування газу український уряд зайняв, як я вважаю, абсолютно правильну і жорстку позицію, що ціна газу в Україні має відповідати практиці ринкових цін, яка є сьогодні в Європі". Більше того, за словами Харченка, за останні роки низка європейських компаній отримала від "Газпрому" суттєві знижки - у діапазоні 10-15 відсотків - за результатами переговорів, судових або досудових процесів. "Тобто це ж не просто там якась абстрактна ціна. Це цифра, яку сам же "Газпром" зі своїх причин, ймовірно, значно мірою, політичних, запропонував попередньому уряду", - каже він.

Угоди в умовах війни

Однак юридично між Україною та Росією сьогодні поки що існують лише угоди 2009 року, які ніхто не розривав. Тому не менш актуальним за питання ціни залишається і питання, чи розірвання чинної угоди на сьогодні взагалі можливе. На думку Харченка, проблеми тут не існує, адже, як він каже, ця угода сьогодні не має великого значення. "Адже подивіться, ми маємо ситуацію війни з якоюсь країною, які угоди з нею можуть діяти? Фактично вони всі знищені", - каже він. На користь нехтування укладеними угодами, за словами експерта, говорить також і інший важливий фактор - механізм ціноутворення, який у них закладався. "У Європі аналогічний механізм, як мінімум, тричі вже був опротестований, і сам "Газпром" з цим погоджувався", - каже Олександр Харченко.

Очевидно, саме тому Україна погрожує "Газпрому" позовом до Стокгольмського арбітражного суду в тому випадку, якщо передоплата за газ із російського боку все ж буде введена, переконаний Харченко. "Із імовірністю в 99 відсотків Україна виграє цей суд. Саме тому "Газпром" розуміє, що для нього це абсолютно безперспективно. Вони втратять ринок, а ринок, який купував у них 25 мільярдів кубометрів - це другий ринок в Європі після німецького. Вони розуміють, що в ситуації, яка є сьогодні, Україна потрібна "Газпрому", а не "Газпром" Україні", - каже експерт. Він переконаний, що позиції Москви на переговорах нині далеко не такі сильні, як під час газової кризи 2009 року, коли російська сторона, не церемонячись, могла дозволити собі перекрити газ.