Півтори сторінки тексту, що з'явився на світ після 17 годин переговорів, канцлер Німеччини Анґела Меркель назвала "проблиском надії". Це було 12 лютого 2015 року, після того, як лідери так званої "нормандської четвірки" - ФРН, Франції, Росії та України - узгодили "комплекс заходів з виконання мінських домовленостей", який преса назвала "Мінськ-2". Перше перемир'я між Україною та проросійськими сепаратистами, що стало результатом досягнутих у Мінську домовленостей у вересні 2014 року, було зірване через кілька тижнів.

Серед основних пунктів - припинення вогню, відведення озброєнь, обмін полоненими, виведення іноземних військових та найманців, амністія, контроль України над кордоном, реформа конституції та місцеві вибори в непідконтрольних Києву районах Донецької та Луганської областей.

Ескалація-перемир'я-ескалація

Десять місяців потому надія, про котру говорила Меркель, схоже, може згаснути. З 13 пунктів повністю виконаний лише останній - про інтенсифікацію діяльності тристоронньої контактної групи, у складі якої представники України, Росії та Організації з безпеки та співробітництва у Європі, а також робочих груп.

Обидві сторони явно утримувалися від великих наступальних операцій, але майже повне припинення вогню відбулося лише у вересні і тривало близько двох місяців. З листопада обстріли знову посилилися, у чому обидві сторони звинувачують одна одну.

За даними ООН, за дев'ять місяців після підписання Мінська-2 загальна кількість загиблих на сході України зросла приблизно на третину, перевищивши 9000 осіб. Щоправда, у цій статистиці враховані ті, хто загинув до Мінська-2 і вважався зниклим безвісти. "Той факт, що люди гинуть, свідчить про надзвичайну крихкість перемир'я", - сказав DW у листопаді Александр Гуґ, заступник голови спеціальної місії ОБСЄ. Відведення озброєнь від лінії розмежування, за його словами, порушують обидві сторони, а ОБСЄ так і не отримала повного доступу до території самопроголошених республік "ЛНР" та "ДНР".

Вибухонебезпечні зміни до Конституції України

Не виконаний і єдиний пункт домовленостей, у котрому вказані часові рамки. До кінця 2015 року в Україні мала розпочатися конституційна реформа, "ключовим елементом" якої у мінських домовленостях названа децентралізація "з урахуванням особливостей" управління в непідконтрольних Києву районах Донбасу. Український парламент у кінці серпня підтримав зміни до конституції. Але голосування супроводжувалися акціями протесту перед будівлею Верховної Ради. Їхні учасники виступали проти нововведень. Внаслідок протестів загинули чотири особи.

Повторне голосування, тепер уже конституційною більшістю у 300 осіб, було заплановане на грудень, але, схоже, відбудеться не раніше січня. Спостерігачі вважають, що прийняття цього закону може призвести до протистояння в парламенті та політичної кризи.

Україна прийняла закон про особливий статус окремих районів Донбасу, суть якого описана в примітці до мінських домовленостей. Серед іншого там ідеться про звільнення від відповідальності учасників збройного конфлікту та їхню легітимацію шляхом створення "народної міліції". Але Київ відклав набуття законом чинності до проведення місцевих виборів у самопроголошених "ДНР" та "ЛНР".

Захід тисне на Київ

Від цього голосування залежала доля мінських домовленостей, коли восени сепаратисти мали намір провести неузгоджені з Києвом місцеві вибори. Але після зустрічі лідерів "нормандської четвірки" на початку жовтня в Парижі, самопроголошені "ДНР" та "ЛНР" перенесли свої вибори на лютий 2016 року. У французькій столиці також досягли домовленості про те, що Україна прийме окремий закон про місцеві вибори в сепаратистських районах Донбасу. Коли це відбудеться, невідомо.

Поки обидві сторони звинувачують одна одну в невиконанні мінських домовленостей, Україна дедалі сильніше відчуває тиск Заходу. Під час свого візиту до Києва на початку грудня віце-президент США Джо Байден сказав, що Україна повинна виконувати Мінськ-2, навіть коли Росія цього не робить. Разом із тим держсекретар США Джон Керрі, який відвідав у середині грудня Москву, сказав, що чим швидше будуть реалізовані мінські домовленості, тим швидше будуть скасовані санкції проти Росії. Схожі заяви звучать і з Берліна.

На шляху до замороження

Західні експерти, які займаються Україоби, в тому числі й німецький публіцист Вінфрід Шнайдер-Детерс (Winfried Schneider-Deters), який живе у Києві, вважають, що мінські домовленості "повільно вмирають". Він зауважив, що це відбувається на тлі російської військової операції в Сирії, до якої прикута увага Заходу. Причиною загрози провалу Мінська-2 у розмові з DW експерт називає те, що домовленості "були від самого початку нереалістичними". Але він не вважає підписання мінських домовленостей помилкою, тому що вони запобігли ще більшому кровопролиттю.

Шнайдер-Детерс не вірить у те, що Верховна Рада остаточно проголосує за зміни до конституції країни, а сепаратистська частина Донбасу почне повільне повернення до складу України. Його прогноз - заморожений конфлікт і створення "російського анклаву" на сході України, котрий не буде анексований як Крим, але буде ізольований від решти України.

Про це говорить і Дмитро Тренін, голова Московського Центру Карнегі. Конфлікт заморожений, вважає він, але мінські домовленості в повному обсязі виконати не можливо. "ДНР" та "ЛНР" залишаться де-факто протекторатами Росії, але приєднані до неї не будуть", - сказав Тренін DW.

Фактично цей процес відбувається у тіні мінських домовленостей, непомітно для світової громадськості. У другій половині 2015 року у регіонах, непідконтрольних Києву, ввели в обіг як основну валюту російські рублі, в школах почали викладати за російськими підручниками, а з вулиць зникли таблички з українськими назвами.