Фотографії безлюдних вулиць і порожніх полиць у магазинах, саморобні маски і одноразові рукавички... Німецькі музеї починають збирати артефакти і документи часів пандемії COVID-19.
Реклама
Носіння захисних масок і респіраторів, використання одноразових рукавичок і санітайзерів, дотримання дистанції під час спілкування, часте і ретельне миття рук, обмеження на свободу пересування і віддалена робота. Чи могли ми ще недавно уявити, що все це стане частиною наших буднів?
Пандемія викликаної коронавірусом хвороби COVID-19 змінила звичний уклад життя людей по всьому світу, відбилася і на трудовому графіку, і на формах проведення дозвілля. Музеї та університети Німеччини і Європи документують зміни, що відбуваються, а також ведуть роботу зі збору експонатів, які характеризують пандемію, аби зберегти ці історичні свідчення для наступних поколінь і спільними зусиллями створити літопис нинішнього незвичайного часу.
Атрибути пандемії
Як ви живете і працюєте в нових умовах? Як організовані ваші трудові будні? Як ви захищаєтеся від коронавірусу і як оберігаєте своїх дітей? Які нові звички і ритуали з'явилися у вашій родині? Що ви навчилися робити через інтернет, чого раніше не робили? Звертаючись до німців через ЗМІ, соцмережі й інші канали комунікації, музеї Німеччини просять їх надсилати світлини та відеозаписи, які можуть дати відповіді на такі питання. Вони закликають також не викидати речі, які так чи інакше пов'язані з нинішньою кризою і видаються зараз цілком буденними, а передавати їх до музейних фондів.
У Європі одним із перших музеїв, де усвідомили, що "коронавірусні" артефакти матимуть велике значення, став Музей Відня (Wien Museum) - міський музей австрійської столиці. На його прохання поділитися своїми фотознімками, відеороликами, а також "атрибутами пандемії" на кшталт масок або розпилювачів дезінфекційних розчинів вже відгукнулися понад 1300 осіб. Багато прислали електронні повідомлення - з розповідями про своє життя в нових умовах і особисте ставлення до того, що зараз відбувається.
Один із надісланих до Музею Відня експонатів особливо сподобався його директору Матті Бунцлю (Matti Bunzl). Це кумедна червоно-зелена в'язана іграшка "Коронавірус". За його словами, в епоху, коли завдяки популяризації медичних знань більшість людей розбираються у процесах, що відбуваються в організмі, пандемії вже не такі страшні, як це було за часів масштабних епідемій чуми, коли від хвороби міг померти будь-хто, адже не були відомі ні природа захворювання, ні ліки від неї. Тому образ коронавирісу і не демонізуватиметься, як колись образ "чорної смерті", каже австрійський вчений-історик.
Яким артефактам віддати перевагу?
У наукової співробітниці Кельнського міського музею (Kölnisches Stadtmuseum) Ріти Ваґнер (Rita Wagner) поки немає чіткого уявлення про те, які саме атрибути пандемії матимуть історичне значення. Тому її мета - зібрати якомога більше артефактів, які свідчать про цей період.
Першим "коронавірусним" об'єктом, переданим до фондів Кельнського міського музею, стала випущена міською владою листівка з інструкціями щодо боротьби із поширенням інфекції. Також двоє кельнських політиків пообіцяли передати медичні маски, в яких вони прийшли на останнє засідання міської ради перед початком карантину.
Кожен може взяти участь у проєкті
Не лишилися осторонь і німецькі виші. Наприкінці березня у Німеччині стартував проєкт Coronarchiv, ініційований університетами Гамбурга, Бохума і Гісена. Його мета - збір, архівування та контекстуалізація матеріалів про пандемію, а також забезпечення доступу до них.
Для цього створено спеціальний портал, де будь-хто може помістити цитату з газетної статті або журналу, поділитися своїми фото, відео, щоденниковими записами, листуванням електронною поштою, особистими переживаннями і думками, спогадами та історіями, пов'язаними з пандемією. Можна навіть заспівати пісню, прочитати вірш чи залишити голосове повідомлення. Різноманітність жанрів і форм тільки вітається.
Поки існує лише німецькомовна версія сайту. Але незабаром його перекладуть іншими мовами. Після завершення проєкту зібрані матеріали передадуть музеям-партнерам. Зараз потік документів настільки великий, що обробляти й систематизувати їх ледве встигають. Тому від допомоги волонтерів, готових спробувати себе в ролі архіваріусів, тут ніхто не відмовиться.
Найоригінальніші методи дезінфекції в часи коронавірусу (24.04.2020)
03:21
Маски в історії, релігії та культурі
Ми не завжди їх помічали, але маски завжди були частиною повсякденного життя й популярним мотивом у мистецтві й культурі.
Фото: picture-alliance/dpa/Sputnik/Stringer
Обличчя епідемії
Пандемія коронавірусної інфекції змусила цих українців у Львові згадати про маски лікарів Середньовіччя під час чуми. Страхітливі маски з величезним пташиним дзьобом наводили страх на хворобу, від якої не було лікування, але, перш за все, вони захищали (на зразок сучасних респіраторів) самих лікарів від інфекції. У дзьобі були пахучі трави, які рятували медиків від чумного смороду.
Фото: picture-alliance/dpa/Sputnik/Stringer
Обличчя страждання
Обличчя страждання
Середньовіччю присвячені музеї в багатьох містах. Музей Tortureum у хорватському Загребі показує маски, які в темні віки використовувалися як інструменти тортур і катувань.
Фото: picture-alliance/Pixsell/B. Filic
Обличчя культу
Маска з'явилася як реквізит культу. Ритуальні маски зображали тварин, духів, міфологічних персонажів, сили природи. Вони широко відомі з найдавніших часів у багатьох племен і народів світу та використовувалися для комунікації з надприродними силами. Або для залякування злих духів.
Фото: picture-alliance/imageBROKER/Engelmann
Куленепробивне обличчя
Куленепробивне обличчя
Здатність маски викликати страх використовується й донині. Балістична маска входить до екіпіровки спецназу в багатьох країнах світу. Лицьова броня призначена не тільки для захисту від куль. Вона ефективна також як засіб залякування. У фантастичному бойовику "Острів" (2005 року) дія відбувається в 2019 році після глобальної катастрофи.
Розкішні венеціанські маски в минулому носили не тільки під час карнавалу - свята анонімної вседозволеності. Збіднілих патриціїв, замаскованих під жебраків, маски захищали від нескромних поглядів, коли ті просили милостиню. Знаменитості в масках подорожували інкогніто.
Фото: picture-alliance/NurPhoto/M. Romano
Обличчя інтриги
Від "Маскараду" Лермонтова до "Привида опери": костюмовані вечірки великосвітського товариства з любовними пригодами і багатоходовими інтригами не раз слугували сюжетними лаштунками для мелодрам і трагедій у романах, операх і фільмах.
Фото: picture-alliance/United Archives
Обличчя гламуру
У кожної епохи - свої розваги. Неживу маску замість обличчя ризикують отримати ті, хто надто захоплюється гонитвою за вічною молодістю і бездоганною красою. Французький фільм жахів "Очі без обличчя" (1960) відомий своїми натуралістичними сценами пластичної хірургії і показом знівечених людських облич.
Фото: picture-alliance/United Archives/IFTN
Обличчя потойбічного світу
У кожної епохи також - свої ідеали краси. Золота маска Тутанхамона слугує прекрасним зразком давньоєгипетського ювелірного мистецтва. На відміну від посмертної маски з гіпсу, яка є зліпком з обличчя покійного і залишається у світі живих, похоронна маска зберігає обличчя покійного для його подорожі в світ потойбічний.
Фото: picture-alliance/Photoshot
Обличчя перевтілення
Стереотипні ролі й маски, які ми приміряємо на себе в нашому соціальному житті та під впливом масової культури, досліджує в безкінечній серії постановочних фотографічних автопортретів Сінді Шерман. За безликими персонажами художниця закликає побачити людину.
Фото: picture-alliance/AP Photo/R. Vogel
Обличчя іміджу
Австралійська співачка Сіа стверджує, що її сценічна перука, яка практично повністю приховує обличчя, допомагає їй залишатися невпізнаваною в повсякденному житті. Насправді в інтернеті можна легко знайти фотографії Сії, і, звичайно ж, маска з перуки - це насамперед частина іміджу.
Фото: picture-alliance/AP/Invision/R. Fury
Обличчя невидимки
Французький дует Daft Punk не з'являється на публіці без шоломів, свого фірмового камуфляжу. Як виглядають Тома і Гі-Мануель, давно вже відомо їхнім фанатам. Але це не заважає піонерам електронної танцювальної музики зберігати свій культовий статус і понині.
Фото: picture-alliance/dpa/Sony Music/D. Black
Обличчя акціонізму
Дівчата в балаклавах з російської антиієрархічної панк-групи Pussy Riot прославилися на весь світ не концертами чи альбомами, а своїми політичними акціями.
Фото: picture-alliance/dpa/U. Anspach
Обличчя сюжету
Нове обличчя - маска, все змінює. Її перевтілювальну силу охоче використовує і кінематограф. Джим Керрі в кінокомедії "Маска" (1994 рік) перетворюється за допомогою чарівної маски з невдахи на супергероя.
Мало який фільм жахів обходиться без маски, нехай навіть лише з гриму. "Крик" цитує десятки культових фільмів жахів і сам після виходу на кіноекрани в 1995 році поповнив їхні лави. Маска з цього фільму відсилає до знаменитої картини Едварда Мунка "Крик".
"Авіньйонські дівиці" - перша картина кубічного періоду Пабло Пікассо - написана в 1907 році. Дві праві фігури з обличчями, що нагадують африканські маски, знаменують собою народження нової течії в живописі. Невинний ідеал класичного оголеного тіла змінив новий образ сексуальності, агресивний і загрозливий.
Фото: picture-alliance/dpa/dpaweb/EPA/K. Okten
Обличчя відсутності
У сучасному театрі Європи актор перевтілюється в образ без допомоги об'єкта, який приховує обличчя. Але в деяких постановках маска продовжує нагадувати про своє народження в культі смерті. Так "Ім'ярек" (Jedermann) за п'єсою Гуґо фон Гофмансталя (Hugo von Hofmannsthal), що йде в Зальцбурзі з 1920 року, розповідає про самовдоволеного багатія, за яким приходить Смерть.
Через маску в японському театрі й сьогодні використовується техніка повного ототожнення виконавця з втілюваним ним персонажем. Надіти маску - це такий же складний процес, як "вжитися в роль" за методом Станіславського. Маска і актор не існують окремо. Людина і маска стають одним цілим ще задовго до виходу на сцену.