Базова репродуктивна частота інфекції

За цим показником криється потенціал поширення вірусу. Якщо показник перевищує 1, це означає, що кожен інфікований переносить вірус щонайменше на ще одну особу - поширення триває. Якщо число є меншим за 1, це означає, що кількість інфікованих скорочується. Німецький Інститут Роберта Коха оцінює базову репродуктивну частоту інфекції у випадку SARS-CoV-2 у проміжку між 2,4 і 3,3. Це означає, що кожен інфікований заражає ще дві-три особи. Таким чином, щоб приборкати епідемію, треба унеможливити дві третини всіх інфекцій.

Оскільки вакцини поки не існує і заходи з протидії поширеню вірусу поки не є надійними, ймовірно, що у підсумку буде інфіковано від 60 до 70 відсотків населення. Лише тоді вірус натраплятиме частіше на раніше інфікованих, ніж на людей, які ще не хворіли на Covid-19. Це означатиме, що його поширення поступово зійде нанівець.

Інкубаційний період

Скільки часу минає після інфекції, перш ніж у зараженої людини з'являються перші симптоми хвороби? На даний момент медики виходять з того, що інкубаційний період становить від 24 до 48 годин. Китайські науковці дійшли висновку, що близько чверті всіх інфекцій відбувається від людей, які перебувають в інкубаційному періоді хвороби.

З моменту появи перших симптомів хворий є заразним протягом 7 - 12 днів. Якщо хвороба протікає тяжко, цей період становить понад два тижні. Вірус переноситься повітряно-крапельним шляхом. Перенесення через екскременти науковці на даний момент вважають малоймовірним.

Летальність

На початку епідемії кількість інфікованих зростає значно швидше, ніж кількість померлих. Тому пропорція є дещо викривленою. Більш-менш серйозно про кількість померлих від коронавірусу у співвідношенні до кількості хворих у Європі можна буде говорити ближче до кінця епідемії. Співвідношення також може дуже варіювати залежно від того, як багато тестів на коронавірус проводиться серед населення. В Італії на даний момент летальність вважається доволі високою. На статистику впливає те, що в Італії проводиться менше тестів, ніж, наприклад, у Німеччині. Тести проводяться передовсім серед тих, хто потрапив до лікарні з важкими симптомами. Це на папері завищує співвідношення смертей до кількості хворих. Математик та епідеміолог Адам Кухарський з Лондонської школи гігієни і тропічної медицини прогнозує, що фактор летальності становитиме фактично від 0,5 до 2 відсотків. Тобто, зі ста хворих помре 1-2 пацієнти.

Прихована захворюваність

В Італії, яка стала епіцентром пандемії в Європі, прихована кількість хворих вважається доволі високою через відносно низьку кількість тестів серед населення. Виходячи з кількості померлих, математик Томас Ґетц (Tomas Götz) з університету Кобленца-Ландау вирахував, що станом на кінець лютого в Італії, імовірно, було близько 40 тисяч інфікованих. Це у десятки разів більше, ніж офіційно зареєстровані на той момент 800 випадків.  

Однак для кожної країни такі розрахунки можуть бути іншими - співвідношення смертей і зареєстрованих випадків може варіювати, залежно від цілої низки чинників. Від підходів до ведення статистики до особливостей системи охорони здоров'я.  

Експоненційне зростання

Нам важко зрозуміти зростання, яке не є лінійним. Інтуїтивно нам здається, що зростання відбувається рівномірно: сьогодні один, завтра - два, післязавтра - три і так далі. Однак віруси розповсюджуються не лінійно, а експоненційно. Один інфікований заражає одну людину. Дві людини заражають двох людей. Інфікованих стає чотири і ці четверо заражають ще чотирьох і так далі.

Унаочнити це можна, викладаючи зернятка рису на дошку для шахів. Якщо на дошку викладати одне зернятко на день - по одному в кожну клітинку - то за 64 дні буде заповнено 64 клітинки. За експоненційного зростання за 64 дні да дошці будуть вже неймовірні 9 223 372 036 854 775 808 зерняток.

Щоби порівнювати, в яких країнах вірус поширюється з більшою чи меншою швидкістю, брати за основу кількість нових хворих за день було би хибно. Фахівці орієнтуються на час, потрібний для подвоєння кількості інфікованих. Зараз в усіх європейських країнах час між подвоєнням кількості хворих постійно скорочується. Коли він почне збільшуватися, це означатиме, що вірус почав відступати.

За розрахунками науковця Адама Кухарського, кожна людина за нормальних обставин має пересічно п'ять разів на день тілесний контакт з іншими людьми. Це п'ять нагод перенести вірус. Цей інфекційний фактор можна зменшити, тримаючи дистанцію і утримуючись від доторків. Наприклад, від потискання руки при зустрічі.

Згідно з теорією Кухарського, є ще один фактор - імовірність зараження. За підрахунками науковця і його команди, вірус переноситься пересічно під час кожного третього контакту з носієм.

Останній фактор: вразливість. Яка імовірність захворіти, якщо вірус потрапив в організм? У випадку нинішнього коронавірусу, ця імовірность сягає майже 100 відсотків. Адже майже ні в кого не вироблений імунітет, вакцини проти SARS-CoV-2 немає.  

Всі ці фактори мають значення для швидкості поширення вірусу. Оскільки впливу на останній фактор за відсутності вакцини практично немає, можна намагатися пригальмувати вірус першими трьома: тримати дистанцію, уникати соціальних контактів, кашляти і чхати у лікоть.

Мета всіх карантинних заходів, до яких вдаються уряди країн по всьому світу: згладити криву (дивись таблицю). Кількість хворих не має перевищити можливості системи охорони здоров'я. Інакше лікарям доведеться ухвалювати вкрай непрості рішення: кого, наприклад, підключати до апарату штучного дихання, а кого - ні.