"Треба неодмінно щось змінювати: економіка Німеччини і Євросоюзу не може і далі залишатися настільки залежною від Китаю". Приблизно до такої формули можна звести один з головних уроків, які вже винесли з пандемії коронавірусу німецькі політики, бізнесмени, економісти. Заяви на цю тему звучали останніми днями все частіше - і цього разу представники різних партій демонструють на диво рідкісну єдність.

Почалося з дефіциту захисних масок і засобів дезінфекції

"До Азії завжди переносилося багато виробничих потужностей. Але неприпустимо, щоб це йшло на шкоду безпеці ланцюгів поставок", - заявляє, наприклад, голова парламентської фракції блоку ХДС/ХСС, який входить в правлячу коаліцію в німецькому Бундестазі, Ральф Брінкгаус (Ralph Brinkhaus).

З ним повністю згідна співголова опозиційної фракції Зелених у Бундестазі Катрін Ґерінґ-Екардт (Katrin Göring-Eckardt): "Доцільно і необхідно, щоб в Європі вироблялися ліки, щоб в Європі вироблялися ті медичні витратні матеріали, яких зараз частково немає".

"Занадто великий ризик залишати за Китаєм виробництво 90 відсотків всього пеніциліну в світі", - таким прикладом, безпосередньо з коронавірусом не пов'язаним, ілюструє масштаби залежності глава Інституту світової економіки в Кілі (IfW) професор Ґабріель Фельбермайр (Gabriel Felbermayr).

Мова, як бачимо, йде зараз, перш за все, про ліки і медичні матеріали, хоча проблема далеко не тільки в них. Просто спалах захворювання COVID-19 і викликаний ним дефіцит захисних масок і засобів дезінфекції, передусім, привернув підвищену увагу саме до цього аспекту. І з'ясувалися речі, які значна частина німецького суспільства, включаючи багатьох політиків, досі просто не усвідомлювала.

Провінція Хубей поставляє в ФРН 153 препарати і субстанції

Так, Федеральний інститут лікарських засобів та медичних виробів в Бонні (BfArM) ще в лютому вивчив питання, яка кількість готових ліків або субстанцій для виготовлення медикаментів Німеччина отримує з однієї тільки китайської провінції Хубей, столиця якої Ухань стала епіцентром епідемії. Їх виявилося 153. З них 11 діючих речовин включені в Німеччині в список життєво необхідних або найважливіших препаратів (вакцини не беруться до уваги).

Щоправда, в повідомленні відомства від 27 лютого наголошувалося, що на той момент жодної інформації про короткострокові перебої у поставках цих ліків або діючих речовин в ФРН або Євросоюз не надходило. Проте 3 березня уряд Індії обмежив експорт 26 діючих речовин і препаратів, в тому числі болезаспокійливого і жарознивального засобу парацетамол і цілої низки антибіотиків. На них припадає 10 відсотків всього індійського експорту ліків.

І тут німецьке суспільство з повідомлень ЗМІ дізналося, що Індія, по-перше, є найбільшим в світі постачальником генериків (дженериків). Так називають дешеві незапатентовані копії більш дорогих оригінальних препаратів, на діючі речовини яких сплив термін дії патентного захисту. По-друге, близько 70 відсотків субстанцій для своїх генериків індійська фармацевтична промисловість отримує з Китаю, в тому числі з тієї ж провінції Хубей.

Читайте також: Без масок, але без паніки: як живе Київ під коронавірусним карантином

Фармацевтика Росії теж повністю залежить від Китаю і Індії

Таким чином, Німеччина та інші країни Євросоюзу опинилися в подвійній - прямій і непрямій - залежності від лікарських поставок з Китаю. 

Президент Федерального об'єднання німецьких союзів аптекарів Фрідеман Шмідт (Friedemann Schmidt) прогнозує: "Протягом року ми напевно зіткнемося з наслідками проблем поставок з Китаю". Таку заяву він 8 березня зробив газеті Bild am Sonntag і закликав до вжиття контрзаходів на рівні Євросоюзу: "Потрібно покласти край цій тотальної залежності від поставок деяких діючих речовин, нехай навіть медикаменти виявляться потім більш дорогими".

Повернення виробництва: більше безпеки, вища ціна

Так, потрібна дискусія про те, як зробити так, щоб діючі речовини для антибіотиків більшою мірою вироблялися в Європі, а не в Китаї і Індії, погодився генеральний директор німецького Союзу хімічної промисловості (VCI) Вольфґанґ Ґроссе Ентруп (Wolfgang Große Entrup). Але і він попередив: в такому разі слід налаштуватися на зростання цін.

З рішучим закликом повернути виробництво ліків в Європу виступила профспілка IG BCE, до якої входять, зокрема, працівники німецької хіміко-фармацевтичної промисловості. Її голова Міхаель Вассіліадіс (Michael Vassiliadis) назвав небезпечною залежність від невеликого числа постачальників в Китаї і Індії, до якої потрапили останніми роками Німеччина і Європа.

За його словами, поява вірусу SARS-CoV-2 в провінції Хубей і обмеження експорту з Індії - "це сигнали тривоги, від яких повинні стрепенутися наші політики". "Урок з нинішньої кризи повинен звучати так: виявити найважливіші діючі речовини і ступінь залежності, повернути виробництво до Німеччини і ЄС, забезпечити безпеку постачання і хороші робочі місця", - заявив профспілковий лідер.

Читайте також:  Світові фармкомпанії об'єдналися для пошуку вакцини від коронавірусу

"Ланцюги поставок будуть реорганізовані"

Німецькі виробники ліків, вважає він, занадто довго робили ставку на максимізацію прибутку і концентрацію виробництва. В результаті Німеччина втратила колишні лідируючі позиції на світовому фармацевтичному ринку. "Країна, яка в минулому була аптекою світу, - журиться Міхаель Вассіліадіс, - залежить сьогодні від чужих засобів проти гіпертонії, анальгетиків або антибіотиків. Так не повинно бути!".

І, швидше за все, вже не буде: проблему усвідомили. "Фармацевтична промисловість напевно зробить висновки, - упевнений глава інституту IfW професор Ґабріель Фельбермайр. - Коронавірус призведе до того, що ланцюги поставок будуть реорганізовані".

Політики, своєю чергою, напевно, підтримають цей процес стимулюючими заходами, можливо, податковими пільгами. Міністр охорони здоров'я ФРН Єнс Шпан (Jens Spahn) не сумнівається в цьому: "Чи хочемо ми в подібних масштабах економічно і в ланцюгах поставок залежати від однієї єдиної країни в світі? Я вважаю: ні".