Від індогерманської до сучасної німецької мови - чималий шлях. Історія мови дуже складна та цікавила вже Лютера та Гете.
Реклама
Олімпійські ігри довелося перенести. Утім одна олімпіада цього року таки відбулася - з німецької мови, організована Гете-Інститутом. З 2008-го щодва роки молодь з усього світу може продемонструвати на ній свої знання німецької мови та проявити креативність. Цього року на олімпіаді зустрілися школярі віком від 14 до 17 років з понад 60 країн світу. Через корона вірус змагання відбувалось в онлайн-режимі. В олімпіаді взяли участь і дві українки Дарія Кривошеєва з Києва та Анастасія Куляні з Маріуполя.
П'ять днів тривали включення наживо, онлайн-концерти, брейк-данс, виступи та розмови. 7 серпня змагання з мови за різними ступенями складності завершилося. Переможців було багато, а першу трійку очолили Ебан Ебсса із США (рівень А1), Ванг Чжі з Тайваню (рівень В1) та школярка Кета Каландадзе з Грузії (рівень В2). Киянка Дарія Кривошеєва посіла друге місце за рівнем В2.
Індогерманське коріння
"Бути причетним!" - цьогорічний слоган олімпіади з німецької. У центрі змагання - німецька мова, поширення якої є одним з головних завдань Гете-Інституту. Але що таке "німецька"? Звідки походить мова, як вона розвивалася й розвивається нині? Чи замислились над цим молоді учасники змагання?
Хто намагається знайти витоки німецьких ідіом, швидко опиниться у родині індогерманських мов. Із 19 століття мовники відстежують витоки цієї гігантської групи споріднених мов. При цьому вони вже опинилися у 4 тисячолітті до нашої ери, коли прадавньою батьківщиною індоєвропейців було, вірогідно, північне Причорномор'я.
Поява германської мови
Багато різних мовних груп та окремих мов утворювалися із цієї прадавньої мови, серед них, зокрема, такі, що вже давно вимерли, як наприклад, хетська чи вандальська мови, тохарські та іллірійські групи мов. Дослідження історії мови заповнюють бібліотеки. Найбільш вражає сьогодні той факт, що такі різні мови як перська та німецька мають спільне коріння.
Германська мова у вужчому розумінні з'явилася у першому тисячолітті до нашої ери як результат "першого пересування приголосних", так дослідники називають цей етап мовного розвитку. Далі розвиток ставав усе складнішим, адже мова - це історія: коли германські племена перетиналися з давньоримськими військами, боролися з ними або ж були у них найманцями, вони переймали із культурою й багато понять. Грецькі та римські слова дедалі більше вторгалися у германські діалекти.
Шлях до сучасної німецької мови
Про німецьку говорять після "другого пересування приголосних", яке відбувалося починаючи з 600 року чотири століття поспіль. Розвиток давньоверхньонімецької, середньоверхньонімецької, ранньоверхньонімецької в сучасну німецьку мову важливий, можливо, для лінгвістів.
Для немовників цікавіше, що сучасний розвиток мови почався не з перекладу Біблії Мартіном Лютером (1483-1546), як вважали дослідники мови у 19-му та на початку 20-го століття, а століттям пізніше - з 1650 року. Сучасникам коштувало би чималих зусиль спілкуватися з найвидатнішим у Німеччині творцем мови. Йоганн Вольфґанґ фон Ґете (1749-1832) теж говорив на такому діалекті, який сьогодні ніхто б не зрозумів.
"Мова існує лише у свій час", стверджує дослідник Петер Поленц у своїй книзі "Історія німецької мови", щоб покінчити з оманливими теоріями про те, що "мова пращурів була ще не "зіпсована" сучасною". "Нарікання на постійний занепад мови й сьогодні популярне кліше серед мовних критиків, прихильників культурного песимізму", зазначає Поленц. При цьому розвиток мови та мовні відмінності - нормальне явище людської соціальної історії. "Форум німецької мови" має на меті з 2023 року у Маннгаймі досліджувати сучасні мовні тренди за участі широкої публіки.
Розвиток мови є невід'ємною частиною соціальної історії
Англіцизми дедалі більше знаходять місце у німецькій мові, утворюються нові урбаністичні соціолекти. Але є й німецькі слова-емігранти як, наприклад, автобан. Якщо сучасні школярі з усього світу наполегливо вивчають німецьку, не варто перейматися занепадом мови чи великою кількістю англіцизмів.
Де в світі говорять німецькою?
118 мільйонів людей в світі говорять німецькою мовою. У яких країнах німецька є найбільш поширеною? І як ця мова туди потрапила?
Ліхтенштейн
Три країни в Європі є німецькомовними: Німеччина, Австрія та маленький Ліхтенштейн зі столицею Вадуц. У князівстві 35 тисяч людей говорять німецькою, в Австрії - 7,5 мільйонів, а в Німеччині - приблизно вдесятеро більше.
Фото: picture-alliance/imagebroker/B. Claßen
Швейцарія
У Швейцарії німецька - одна з чотирьох офіційних мов, якою розмовляють п'ять мільйонів людей, це дві третини жителів країни. Німецькі емігранти, як письменники Германн Гессе та Еріх Марія Ремарк, особливо полюбляли італійську Швейцарію. Ремарк жив у вигнанні та до самої смерті у цій віллі на озері Маджоре.
Фото: picture-alliance/dpa
Люксембург
Також у Люксембурзі німецька - офіційна мова поруч із люксембурзькою та французькою. Німецька - рідна мова для близько 470 тисяч жителів Великого Герцогства. Люксембурзька мова є національною лише з 1984 року та використовується переважно на радіо та телебаченні. Письмова мова великою мірою - літературна німецька.
Фото: picture-alliance/imagebroker/D. Renckhoff
Бельгія
Бельгія - одна з шести країн, де німецька мова є державною - поряд із нідерландською та французькою. У Східній Бельгії, як ось у місті Ойпен у провінції Льєж, проживають близько 75 тисяч бельгійців, чия рідна мова німецька. Ще у дев'яти країнах Європи німецька - визнана мова національних меншин.
Фото: picture alliance/dpa/H. Ossinger
Франція
Поширення мови є віддзеркаленням історії: у Франції німецька мова - мова меншин. 1,2 мільйони німецькомовного населення проживають у німецько-французькому прикордонному регіоні Гранд-Ест, що об'єднує колишні Ельзас, Шампань-Арденни та Лотарингію. Там розмовляють на глибоко укорінених франкському та алеманському діалектах. Ця стара скрижаль на фото нагадує про часи німецького урядування.
Фото: picture-alliance/H. Meyer zur Capellen
Італія
Німецька в Італії є офіційною мовою меншин у Південному Тіролі, що належав до 1919 року до Австрії, та у Ватикані. Донині в автономній провінції Больцано - Південний Тіроль із близько 520 тисячами жителів для понад 60 відсотків населення рідна мова - німецька. Вказівники в усій провінції двомовні: німецько- та італомовні.
Фото: picture-alliance/dpa/R.Kaufhold
Іспанія
Найулюбленіша країна Європи для еміграції серед німців - Іспанія. В країні оселилися близько пів мільйона німців. На Канарах, Майорці та вздовж іспанського материкового узбережжя утворилися великі німецькі колонії. Щоправда, німецьке нічне життя на Плая-де-Пальма від початку пандемії коронавірусу суттєво заспокоїлося.
Фото: Imago Images/C.E. Janßen
Нідерланди
У багатьох громадах Нідерландів - як тут у Венло - поряд із місцевою мовою розмовляють та пишуть німецькою, і не лише у прикордонному регіоні. У Нідерланди емігрували та проживають тут близько 360 тисяч німців. У багатьох нідерландських школах вивчають німецьку як іноземну.
Фото: picture-alliance/ANP/R. Engelaar
Ірландія
В Ірландії є чимало місць, де німці залишили слід. Так у 1742 році у Дублінській старій концертній залі на вулиці Fishamble (на фото) виконували ораторію "Месія" Генделя. А німецький архітектор Річард Кастл на початку 18-го століття розробив чимало імпозантних архітектурних споруд у Дубліні. Нині німецькою в Ірландії розмовляють близько 100 тисяч людей.
Фото: picture-alliance/akg-images
Ізраїль
100 тисяч ізраїльтян розмовляють німецькою, це переважно нащадки єврейських емігрантів, до котрих належать, зокрема, й архітектори стилю баухауз, які долучилися до створення міського ландшафту Тель-Авіва. При цьому німецька довго сприймалася в Ізраїлі як мова вбивць та нацистів. Лише останні два десятиліття німецьку більше не стигматизують. З інтересом до Німеччини зростає і зацікавленість мовою.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Küchler
Росія
Німецька мова в Росії має понад 250-річну історію. Ще у 1763 році Катерина Велика уможливила тисячам німецьких фермерів освоїти землі на Волзі. Після 1990 року більшість із 2,3 мільйона російських німців повернулися в Німеччину. Нині в Росії проживають ще 394 тисячі вихідців з Німеччини. Не усі володіють німецькою мовою.
Ще до Другої світової у Казахстані проживали понад 92 тисячі "місцевих німців", нащадків добровільних переселенців, біженців від голоду з регіону Волги та розкуркулених фермерів. Під час Другої світової війни понад 444 тисячі німців депортували у Казахстан. Нині дві третини німецького населення Казахстану розмовляють німецькою, це близько 350 тисяч людей.
Фото: picture-alliance/dpa/P. Grimm
Південна Африка
ПАР - одна з улюблених країн німців для еміграції. У Кейптауні є навіть німецький квартал, який називають Sauerkraut-Hill. Цифри є різні, німецькомовне населення у сонячній країні оцінюють від 100 до 500 тисяч осіб. У середині 19-го століття місіонери з Нижньої Саксонії та інші емігранти створювали поселення, які вони називали як їхні рідні міста, наприклад, Германнсбург чи Люнебург.
Фото: picture-alliance/dpa/R. Krüger
США
Сполучені Штати належать до найулюбленіших країн для еміграції. До коронавірусної пандемії щороку Німеччину залишали понад 10 тисяч громадян, щоб оселитися у США. Кількість німецькомовних жителів США оцінюють у 1,1 мільйона осіб. "Німецький ремінь" простягається від Алабами через Середній Захід до штатів Монтана, Вайомінг та Колорадо.
Фото: picture-alliance/J. Dabrowski
Канада
Також Канаду дуже полюбляють емігранти. Із 1940-х років у країну переселилися 400 тисяч німців. Загалом там проживають близько 430 тисяч німецькомовних людей. Заснований у середині 18-го століття Луненбург - офіційно найстаріше німецьке поселення у Канаді. Портове містечко належить з 1995 року до світової спадщини ЮНЕСКО та є не лише серед німців популярною туристичною принадою.
Фото: picture-alliance/J. Schwenkenbecher
Бразилія
Десять відсотків усіх бразильців мають німецьких пращурів. Вони походять від німців, які у 19-му та 20-му століттях із економічних та соціальних причин переїхали до Бразилії. 1,1 мільйона жителів Бразилії розмовляють німецькою. Засноване у 1850 році місто Блуменау організовує найбільший поза Німеччиною Октоберфест та показує життя колишніх іммігрантів.
Фото: Getty Images/M. Tama
Аргентина
Особливо у першій половині 20-нр століття німці поширювали свою мову у численних країнах Південної та Центральної Америки. В Аргентині кількість німецькомовних оцінюють у 400 тисяч осіб, які сконцентровані серед іншого у німецькому поселенні Вілья-Хенераль-Бельграно. А у Ла-Кумбресіта дерев'яні орнаменти будинків нагадують традиційні німецькі будівлі, як наприклад, у Баварії.
Фото: picture alliance / imageBROKER
Парагвай
Парагвай, де нині проживають 166 тисяч німецькомовних людей, такод належить уже понад століття до улюблених країн для еміграції. Сюди переселялися також расисти як Бернгард Ферстер, який у 1887 році заснував "арійську" колонію Nueva Germania. Колонія одруженого на сестрі філософа Фрідріха Ніцше антисеміта зазнала невдачі і він покінчив життя самогубством.
Фото: picture-alliance/J. Dabrowski
Намібія
В усіх донині згаданих у цій фотогалереї країнах живуть понад 100 тисяч людей, основною мовою яких є німецька. Також у своїй колишній колонії Намібії німці залишили помітні сліди. Утім, із 2,5 мільйона жителів німецькою говорять лише 20 тисяч. Німецька мова поширена у 45 країнах світу, навіть у Папуа-Новій Гвінеї проживають 100 німецькомовних людей.