Президент України Петро Порошенко доручив уряду упродовж трьох місяці вивчити питання вилучення підприємств державного концерну (ДК) "Укроборонпром" з переліку об'єктів, які не можуть бути приватизовані, і внесення їх до переліку об'єктів держвласності, які не можуть бути приватизовані, але можуть бути корпоратизовані. Про це йдеться у рішенні РНБО, яке Порошенко ввів у дію на початку серпня.

Таке рішення привітали в "Укроборонпромі", адже, за словами генерального директора цього державного концерну Романа Романова, корпоратизація допоможе українському оборонно-промисловому комплексу (ОПК) швидше інтегруватися в світову економічну систему. "Корпоратизація - це своєрідна декомунізація вітчизняної оборонки. Наразі розвиток "Укроборонпрому" стримують радянські атавізми діючого законодавства", - вважає Роман Романов.

Пустити бізнес в ОПК

Корпоратизація - це перетворення державного підприємства на акціонерне товариство з можливими приватними інвестиціями. Вона можлива двома способами - або поділення статутного фонду держпідприємства на відповідні частки, паї чи акції, які можуть бути продані приватним компанія, або шляхом випуску додаткових акцій, які також можуть бути продані приватним компаніям.

Для здійснення корпоративного контролю за підприємством з поміткою "не підлягає приватизації", як у випадку підприємств ДК "Укроборонпром", у власності держави має залишатися 50%+1 акція, пояснює експерт Реанімаційного пакету реформ, директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.

За його с ловами, корпоратизація дає можливість залучати інвестиції на держпідприємства. Через більш прозору фінансово-економічну політику корпоратизованого підприємства, інвестори охочіше вкладають туди гроші, адже його фінансові звіти є публічними, бо підлягають обов’язковому оприлюдненню. Більш досконала структура менеджменту дає можливість забезпечити збалансованість інтересів акціонерів, а контролюючі органи акціонерного товариства унеможливлюють зловживання з боку правління. Все це також суттєво спрощує отримання кредитів у банках та міжнародних фінансових структурах.

"Підприємства "Укроборонпрому" працюють ще на радянському обладнані, основні виробничі фонди повністю зношені. Треба якомога швидше пустити в цю сферу бізнес. Це дозволить створювати підприємства з конкурентними технологіями. Це важливо в умовах агресії з боку Росії", - впевнений завідувач сектору військово-технічного співробітництва Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Шемаєв.

Більший потенціал

Державний концерн "Укроборонпром" нині об'єднує 96 діючих підприємств оборонної галузі й спеціалізується на розробці, випуску, модернізації та ремонті бронетехніки, протитанкової зброї, суден, систем радіолокації тощо. На підприємствах працює більше 60 тисяч людей. Влітку 2014 року було цілковито змінено керівництво концерну. За два роки роботи підприємства "Укроборонпрому" випустили майже 13 тисяч одиниць зброї та техніки, отримавши чистий прибуток 36,8 мільярда гривень.

Однак у цих підприємств є значно більший потенціал, переконаний Роман Романов. "Щоб інтегруватися у НАТО та світовий ринок, щоб випускати інноваційну конкурентоспроможну продукцію, треба створити сучасне законодавче підґрунтя і систему управління", - наголошує генеральний директор держконцерну "Укроборонпрому". Там поки що не визначилися, які підприємства будуть корпоратизовані в першу чергу.

Натомість Володимир Шемаєв припускає, що найшвидше треба корпоратизувати підприємства концерну, які мають експортний потенціал: авіабудівні та бронетанкові заводи, зокрема завод імені Малишева у Харкові, який випускає сучасну бронетехніку.

Підводні камені

Однак разом з плюсами, корпоратизація держпідприємств оборонно-промислового комплексу має чимало підводних каменів, особливо в умовах російської збройної агресії. Хоча нині заводи "Укроборонпрому" повністю відмовилися від співпраці та кооперації з підприємствами російського ОПК, але інтерес до української оборонки у росіян зберігається. Експерти не виключають, що акції корпоратизованих українських оборонно-промислових підприємств може скупити і російський бізнес.

"Диявол ховається у деталях. Дуже важливі умови, які будуть прописані урядом для цього процесу: як буде реалізована ця корпоратизація, хто конкретно зможе купувати акції, чи не буде це якась офшорна прокладка", - зауважує Ілля Несходовський. Він попереджає, що через корпоратизацію можна провести приховану приватизацію цього підприємства, коли створюються штучні борги, завод доводиться до банкрутства, а потім заставне майно передається кредитору. "Якщо в умовах проведення корпоратизації не буду чітко прописані всі умови, то в управління підприємства ОПК можуть зайти люди, які можуть діяти не в інтересах України", - застерігає експерт Реанімаційного пакету реформ.

Окрім цього, він звертає увагу, що на фоні збройного конфлікту на сході України й збільшенні оборонного замовлення отримати контроль над підприємствами ОПК прагнутимуть і українські фінансово-промислові групи. А в історії корпоратизації стратегічних підприємств України є негативні приклади співпраці з українськими олігархами. "Випадок з підприємством"Укртрансгаз" це підтверджує. Хоча воно по факту після корпоратизації залишилося державним і вона має там більшу частку, але менша частка, викуплена Ігорем Коломойським, дозволила йому встановити там свого керівника й керувати підприємством у своїх інтересах", - констатує Ілля Несходовський.

Експерти сходяться на тому, що перед початком корпоратизації уряд має ретельно вивчити і прописати всі деталі цього процесу, проконсультувавшись з експертами та провести незалежний аудит всіх підприємств ДК "Укроборонпром".