Коли півроку тому у чеській і швейцарській пресі з'явилися перші статті про те, що у Швейцарії розслідується кримінальна справа проти Миколи Мартиненка, народний депутат від "Народного фронту" відреагував вкрай агресивно. Він назвав статті "проплаченими", "жовтими", а цитування їх "інформаційним кілерством на замовлення олігархів".

Риторика змінюється

Коли Deutsche Welle у травні отримала від швейцарської прокуратури непрямі підтвердження того, що у цій країні дійсно розслідуються кримінальні справи про хабарництво і відмивання грошей, про які писали раніше чеські і швейцарські ЗМІ, риторика прес-служби Мартиненка стала більш обережною. Мовляв, кримінальна справа швейцарської прокуратури - "піар-кампанія", а про підозри у корупції йому "нічого не відомо".

Через понад сім місяців після перших публікацій у пресі, DW нарешті отримала недвозначне підтвердження від швейцарської прокуратури: фігурантом кримінальної справи про відмивання коштів є саме Микола Мартиненко. Тепер депутат вже не стверджує, що "нічого не знає" про справу, відкриту ще 2013 року. "Дивно, що це досі розслідують. Крім старої влади, у цьому ще більше була зацікавлена Росія та її олігархи, які діють в Україні", - йдеться у відповіді Мартиненка, наданій DW.

Микола Мартиненко. Статті 305 і 322

Для правоохоронних органів Швейцарії наведення прямим текстом прізвища фігуранта справи - нечуваний крок. "Як ви знаєте, розслідування кримінальних справ підпадає під норми таємниці слідства і нерозголошення службової інформації", - щоразу повторювали у прес-службі Федеральної прокуратури Швейцарії. Вони констатували лише розслідування справи проти громадянина України за статтями 322 (хабарництво) і 305 (відмивання коштів) Кримінального кодексу Швейцарії.

"Українські правоохоронні органи були поінформовані нами про обставини справи і отримали копії найважливіших доказів", - повідомили DW у швейцарській прокуратурі. Що ж змусило швейцарських правоохоронців подолати табу і тепер назвати прізвище Мартиненка прямим текстом? Причиною стала бездіяльність української прокуратури, яка належним чином не відреагувала на запит швейцарських колег про правову допомогу, припустив у розмові з DW депутат від фракції БПП Сергій Лещенко. "У березні відповідь швейцарців на запити про Мартиненка ще була іншою", - каже народний депутат.

Верховна Рада байдужа

Сергій Лещенко досі залишається єдиним депутатом у Верховній Раді, який публічно домагається реакції парламенту на кримінальну справу у Швейцарії і відсторонення Мартиненка від виконання обов’язків голови парламентського комітету з питань енергетики. Утім, спікер Володимир Гройсман не відреагував на звернення Лещенка і переправив його на комітет з питань регламенту. Комітет, очолюваний одним з колег Мартиненка по фракції "Народного фронту", також проігнорував його.

Голова українського відділення міжнародної антикорупційної організації Transparency International Олексій Хмара такому розвитку подій не дивується. "Бо переважна більшість парламентарів живуть в постійному конфлікті інтересів. Абсолютно не секрет, що заможних людей в Раді більше за половину складу. І так само не секрет, що їхні бізнеси після набуття депутатства тільки зросли", - констатує Хмара.

"Ганебна ситуація"

"Це дуже ганебна і водночас стандартна ситуація. У нашому парламенті досі забагато людей, які роблять бізнес на політиці", - прокоментував ситуацію з корупційним скандалом навколо Миколи Мартиненка голова комітету Верховної Ради з питань протидії корупції Єгор Соболєв. З ним погоджується і колега по комітету Віктор Чумак з фракції БПП. За його словами, про проблеми Миколи Мартиненка зі швейцарським правосуддям у парламенті всі прекрасно знають. "Ніхто це питання не підіймав. Бо якщо піднімати питання Мартиненка, то випливе і питання Кононенка, Котвіцького або десятка інших депутатів", - сказав Чумак у розмові з DW.

Скандали зі звинуваченнями у незаконних оборудках регулярно спалахують навколо депутатів, які паралельно з політикою займаються і бізнесом. Зокрема, на адресу згаданих депутатів Ігоря Котвіцького та Ігоря Кононенка нещодавно у ЗМІ лунали звинувачення у незаконному виведенні великої суми коштів за кордон.

Чому не реагує прокуратура?

Віктор Чумак переконаний, що реагувати на звинувачення на адресу Мартиненка має насамперед українська прокуратура. "Вона має порушувати кримінальну справу і допомагати розслідувати справу у Швейцарії. А вона мовчить", - нарікає Чумак. А Єгор Соболєв сумнівається, що Генеральна прокуратура діятиме у цьому випадку неупереджено. "Нині у владі діє кругова порука", - стверджує Соболєв. Він виступає за те, щоби його фракція "Самопоміч" вийшла з урядової коаліції, зокрема, через бездіяльність влади у боротьбі з корупцією.

Віктор Чумак визнає, що депутати-бізнесмени, яким важко розрізняти політику і бізнес, нині домінують і в його власній фракції - "Блоку Петра Порошенка". Однак про вихід з фракції він не думає. Чумак сподівається змінювати систему зсередини - через найбільшу провладну фракцію лобіювати закони, які мають протидіяти політичній корупції. Нині він намагається заручитися підтримкою фракції закону, яким депутатам буде заборонено взагалі отримувати будь-які доходи від бізнесу.

Відставка Шокіна допоможе?

Серед нагальних кроків у боротьбі з корупцією в Україні опитані DW депутати назвали відставку генерального прокурора Віктора Шокіна. Йому закидають бездіяльність як у випадку справи Мартиненка, так і в багатьох інших випадках, коли йдеться про корупцію у владі. Утім, голосів за відставку Шокіна навряд чи вистачить. "Депутатів, які хочуть щось змінити - не більше 50-70. Це багато, порівняно з минулим складом парламенту, але це замало, щоб змінити ситуацію", - констатує голова антикорупційного комітету Єгор Соболєв.