Один астероїд пролетів, "мало не подряпавши" Землю, уламки другого - сенсаційно впали над Росією. І все це - у той самий день, 15 лютого. Про те, чи пов'язані ці явища, а також про особливості боротьби з метеоритами DW розповів керівник відділу космічних решток Європейського космічного агентства Гайнер Клінкрад.

DW: Пане Клінкрад, наскільки Ви були здивовані, дізнавшись про падіння метеорита над Росією?

Гайнер Клінкрад: Я був дуже здивований! Ми стежили за астероїдом 2012 DA14, який мав пролетіти дуже близько до Землі, але я ніколи не очікував, що в той самий день станеться щось на кшталт падіння метеориту над Уралом.

Чи може це бути пов'язане з астероїдом, котрий пролетів упритул до Землі?

Ні, це чистісінька випадковість. Я вважаю, що зв'язок між обома подіями ми можемо майже повністю заперечити. Геометрія падіння метеорита не має нічого спільного з траєкторією астероїда 2012 DA14.

Чи можна заздалегідь передбачати вторгнення метеоритів?

Метеорити – це ті самі астероїди. Ми називаємо їх метеоритами, коли вони потрапляють до земної атмосфери і частково досягають земної поверхні. Увесь час, поки вони рухаються в космічному просторі, вони належать до родини астероїдів.

За астероїдами спостерігає Європейська космічна агенція ESA?

Так, це робимо ми. Та ми не в змозі спостерігати й відстежувати шлях кожного астероїда. У найкращому випадку це працює для великих об'єктів. Ми намагаємося створити каталог об'єктів, розміри яких перевищують один кілометр, тому що такі тіла можуь спричинити великі спустошення.

Наскільки великим був метеорит, що впав над Росією?

За нашими оцінками, близько п'яти метрів завбільшки.

Чи міг би він завдати ще більшої шкоди, якби не вибухнув?

Ні. Загалом метеорити, котрі падають одним шматком, завдають менших збитків, ніж під час вибуху. Проблема в тому, що коли ці тіла, навіть кілька метрів завбільшки, потрапляють у земну атмосферу, то зазнають дуже значного нагрівання. Якщо метеорит із заліза й нікелю, метал при цьому плавиться і уламки падають на землю. Маленький кам'яний метеорит, який ми, з 90-відсотковою певністю, маємо в Росії, вибухає, вогняні кулі розлітаються в повітрі, і це небезпечно перш за все для населених пунктів.

Чи лякають Вас такі оказії?

Лякають так само, як і будь-якого іншого землянина. Ми всі сидимо в одному човні й це одна з причин, чому ми, спостерігаючи за небезпечними астероїдами, працюємо міжнародно. Ми використовуємо всесвітньо координовані мережі телескопів, із якими без упину обстежуємо небо.

Чи могли б ви в разі серйозної небезпеки знешкодити небезпечний астероїд? Наприклад, відбити його?

Збити – навряд чи. Але є різні способи змінити траекторію астероїда. Наприклад, змінивши його швидкість. І що раніше це буде зроблено, то менше нам потрібна зміна тректорії астероїда, щоб захистити Землю.

І як це можна зробити?

Астероїд має швидкість понад 50 тисяч кілометрів за годину. Потрібна зміна швидкості – це кілька міліметрів на секунду. Тобто йдеться про крихітні зміни. Якщо взятися за це заздалегідь, можна значно вплинути на позицію астероїда і Земля залишиться в безпеці.

Як це можливо технічно?

Наприклад, ми можемо здійснити ядерний вибух на поверхні великого астероїда. Через це його частина перетвориться на пил. Утвориться хмара пилу, яка надасть зворотнього поштовху і змінить швидкість, а разом із тим траекторію астероїда, тож Земля випаде з небезпечної зони конфлікту. Або можна надіслати до астероїда об'єкт, який у нього вріжеться. Це теж змінить швидкість.

Чи були б ви готові зробити це вже завтра?

Ми могли б створити зіткнення. Все інше – питання майбутнього.

А ви вже пробували це робити?

Ні.