Наприкінці минулого року збанкрутував і був націоналізований найбільший в Україні кредитно-фінансовий інститут - "Приватбанк". Як пояснили в Національному банку України (НБУ), фактичною причиною цього було те, що банк видав забагато кредитів установам, котрі були пов'язані з його акціонерами Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим, які при цьому не змогли збільшити його капітал.

Тоді НБУ повідомляв, що надані інсайдерам "Приватбанку" кредити складають 97 відсотків його корпоративного портфелю, а саме - 150 мільярдів гривень. Два місяці потому оцінка була збільшена до всіх 100 відсотків. Згідно зі звітом "Приватбанку" за другий квартал 2016-го року, найбільше кредитів він видав у сфері торгівлі нафтопродуктами, виробництві феросплавів, сільському господарстві.

Тепер робота з цими кредитами стала умовою подальшої співпраці України з Міжнародним валютним фондом (МВФ). "До кінця червня 2017 року (…) банк буде прагнути завершити реструктуризацію та підвищити рівень забезпечення або стягнення проблемних позик "Приватбанку", включно з позиками, наданими особам, пов’язаним з його колишніми власниками", - йдеться у Меморандумі про співпрацю України з МВФ.

Умова порятунку банку

За даними Нацбанку, у багатьох випадках заставою за кредитами інсайдерам слугували неліквідні активи, які дуже важко продати: акції підприємств, непрацюючий бізнес або активи, на які неможливо знайти покупців, наприклад, стадіон "Дніпро-Арена".

Як пояснили  в міністерстві фінансів, реструктуризація цих кредитів означає, що колишні власники банку мають надати під них більш надійні застави. Але поки що колишні акціонери не зробили для цього нічого. "Поки нічого нового. Ще не готові результати аудиту банку та аудиту портфеля", - повідомили DW у прес-службі "Приватбанку".

Реструктуризація цих кредитів була умовою уряду при націоналізації банку. Але в банку з самого початку були не згодні з такою оцінкою пов'язаних кредитів. "Цифра в 97 відсотків - це перебільшення в будь-якому випадку, тому що коли називаються такі великі цифри, це означає, що вони не зовсім точні, - каже екс-голова правління "Приватбанку" Олександр Дубілет. - В цілому ряді випадків банк став власником закладеного майна і через цю процедуру став пов'язаною особою з позичальником".

Оцінка кредитів, наданих інсайдерам, справді залишається неоднозначною. Нацбанк оцінив пов'язаний кредитний портфель за своєю власною інструкцією обліку кредитних ризиків, методика якої відрізняється від міжнародних стандартів. Одна з найбільших у світі аудиторських компаній PricewaterhouseCoopers за три місяці до націоналізації "Приватбанку" оцінила його кредити пов'язаним особам лише в 4,8 відсотка (7,2 мільярда гривень), про що було зазначено в звіті банку. У відповідь на це НБУ звинуватив аудитора в неправильній оцінці кредитів і навіть заявив про те, що той має припинити роботу в Україні.

Дорогі кредити

Ці кредити "Приватбанку" вже обійшлися платникам податків дуже дорого. Після націоналізації банк сформував під цей портфель резерви на 115 мільярдів гривень. Гроші надав український уряд. Він також випустив цінні папери. Відсотки за ними, які мають бути сплачені у 2017-2032 роках, складатимуть ще 120,4 мільярда гривень. І це ще не кінець - нове керівництво банку вже заявляло про потребу в додатковому капіталі, який має забезпечити держава. "Наглядова рада "Приватбанку" вже звернулася за додатковим капіталом", - повідомила голова НБУ Валерія Гонтарева, не уточнивши, скільки має скласти ця сума.

Якщо екс-акціонери "Приватбанку" все ж таки не нададуть інші більш надійні застави, то в подальшому це може зробити неможливим стягнення цих кредитів. "На даний момент, значна частина кредитів не має жодної застави й зарезервована під 100 відсотків. Якщо якісної застави за цими кредитам не внесуть, то не відбудеться суттєвого розформування цих резервів", - прокоментував DW фінансовий аналітик інвестиційної групи ICU Михайло Демків.

"Приватбанк" сподівається на позитивне вирішення питання реструктуризації кредитів. "Головне - це внесення забезпечення до 1 липня. Якщо колишній акціонер встигне це зробити, тоді буде дружній (шлях вирішення питання - Ред.), якщо ні, тоді будуть інші кроки", - заявив голова правління "Приватбанку" Олександр Шлапак. Щоправда, про які саме "інші кроки" може йтися, він казати не став. Також жоден з опитаних DW юристів, не зміг спрогнозувати, якими могли би бути ці "інші кроки".