Президент США Дональд Трамп уперше після інавгурації провів телефонні переговори з президентом РФ Володимиром Путіним. За даними Кремля, обговорювалися міжнародні проблеми, у тому числі ситуація в Україні.
Президент США Дональд ТрампФото: Reuters/J. Ernst
Реклама
У ході телефонних переговорів президента США Дональда Трампа і президента Росії Володимира Путіна, які відбулися в суботу, 28 грудня, лідери двох країн обговорили ситуацію у кризових регіонах, у тому числі в Україні. "Докладно обговорені актуальні міжнародні проблеми, включно з боротьбою з тероризмом, стан справ на Близькому Сході, арабо-ізраїльський конфлікт, сферу стратегічної стабільності і нерозповсюдження, ситуацію навколо іранської ядерної програми і Корейського півострова. Торкнулися також основних аспектів кризи в Україні", - зазначається в офіційному повідомленні на сайті Кремля.
Трамп і Путін домовилися налагодити "партнерську співпрацю за всіма цими та іншими напрямами", зазначається в повідомленні. Пріоритетом співпраці між Москвою та Вашингтоном має стати об'єднання зусиль у боротьбі з міжнародним тероризмом, додали у Кремлі.
"Побажання щастя"
Президенти домовилися налагодити "реальну координацію" дій двох держав у боротьбі проти "Ісламської держави" та інших терористичних угруповань у Сирії. Також вони планують особисту зустрічі, час та місце якої ще належить узгодити. Окрім того, Трамп і Путін запевнили у симпатії росіян та американців одне до одного. "Дональд Трамп попросив переказати побажання щастя і процвітання російському народу, відзначивши, що народ США із симпатією ставиться до Росії та її громадян. Володимир Путін, своєю чергою, наголосив, що в Росії переживають аналогічні почуття до американців", - зазначають на сайті Кремля.
У Вашингтоні повідомили про те, що розмова між лідерами двох держав відбулася, однак поки не прокоментували її зміст.
Раніше американський президент провів телефонні перемовини із канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель (Angela Merkel), прем'єр-міністром Японії Сіндзо Абе та французьким президентом Франсуа Олландом. Окрім того, на 28 грудня заплановані переговори Трампа із прем'єр-міністром Австралії Малкольмом Тернбуллом.
Напередодні кілька американських експертів та журналістів повідомили про можливість зняття санкцій США щодо РФ.
Які насправді владні повноваження у президента США
Господар Білого дому - найсильніша людина світу. Принаймні так вважають. Насправді ж все не так однозначно: повноваження американського президента теж мають свої обмеження.
Фото: Klaus Aßmann
Згідно з конституцією...
Президента обирають на 4 роки і він не може залишатися при владі довше за два строки. Він - глава держави й уряду, який заправляє усім державним апаратом, що налічує близько 4 мільйонів працівників, і відповідає за виконання ухвалених Конгресом законодавчих актів. Конституція наділяє його і "силою визнання" - президент може без згоди Конгресу приймати послів, визнаючи державність їхніх країн.
Фото: Klaus Aßmann
Система стримувань і противаг
Конституцією США передбачений принцип розподілу трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої та судової. Така система покликана врівноважити усі владні інститути, не надаючи переваги жодному з них. Президент має право помилування громадян, а також призначає федеральних суддів, але лише за згодою Сенату. За цим же принципом він призначає міністрів та послів.
Фото: Klaus Aßmann
Сила звернення "Про становище в країні"
Президент мусить звітувати перед Конгресом про ситуацію в державі. Саме це він і робить у своєму зверненні "State of the Union" (Про становище в країні), під час якого він не може виступати із законодавчими ініціативами, але вільний озвучувати ті чи інші теми й пропозиції. Таким чином він може тиснути на Конгрес за допомогою уваги громадськості. Інших засобів тиску він не має.
Фото: Klaus Aßmann
Він може просто сказати "ні"
Президент може заветувати законопроект, повернувши його в Конгрес без власного автографа. Подолати президентське вето можна лише двома третинами голосів обох палат Конгресу. За даними Сенату, в історії США з 1500 випадків накладання вето, подолати його вдалося лише 111 разів. Це лише сім відсотків від загальної кількості.
Фото: Klaus Aßmann
"Сірі зони" законодавства
Конституція та постанови Верховного суду США не дуже чітко визначають межі президентських повноважень. Ці прогалини уможливили появу другого типу президентського вето - "кишенькового вето". За певних обставин, президент може "покласти" законопроект, образно кажучи, в кишеню, його не підписуючи. Закон не набере чинності і Конгрес буде безсилим. Цей трюк використовували вже понад тисячу разів.
Фото: Klaus Aßmann
Указ із силою закону
Президент може віддавати урядовцям укази щодо того, як вони мають виконувати свої обов'язки. Ці директиви, відомі як "Executive orders", мають силу закону і не потребують додаткового схвалення з боку інших інституцій. Однак, влада президента не безмежна: такий указ може скасувати суд або ж Конгрес може ухвалити зустрічний закон на противагу. Такий указ може бути скасований наступним президентом.
Фото: Klaus Aßmann
Як переграти Конгрес
Президент може домовлятися про укладання угод з урядами інших країн. Останнє слово - за Сенатом. Він мусить більшістю у дві третини голосів їх схвалити. Щоби обійти норму, президенти нерідко надають угоді статус "Executive agreement" (виконавча угода), який не потребує затвердження у Сенаті. Вони залишаються чинними допоки Конгрес не ухвалює законів, направлених на втрату угодами юридичної сили.
Фото: Klaus Aßmann
Коли без Конгресу не обійтися
Президент США є і головнокомандувачем. Але війну оголошує Конгрес. Існувала суперечність у тому, чи може президент направляти війська для участі у збройному конфлікті без згоди Конгресу. Під час ніксонівської війни у В'єтнамі в Конгресі ухвалили спеціальний закон, яким звузили повноваження президента у царині початку воєнних дій, зобов'язавши його тісно співпрацювати з Конгресом.
Фото: Klaus Aßmann
Ультимативний контроль
У випадку зловживання президентом своїм службовим становищем або ж вчинення правопорушення, Палата представників може розпочати процедуру імпічменту. В історії це ставалося двічі, але обидва рази безуспішно. Існує, однак, більш дієвий запобіжник - бюджет, який ухвалює Конгрес. За бажання, Конгрес може просто "перекрити" грошовий "кран", звівши нанівець будь-яку ініціативу президента.
