Міністерство фінансів США наприкінці січня оприлюднило так звану "Кремлівську доповідь" - перелік офіційних осіб та бізнесменів, яких адміністрація у Вашингтоні вважає наближеними до президента Росії Володимира Путіна та причетними до корупції. Документ зі 210 іменами, серед яких - 114 членів вищого політичного керівництва РФ та 96 олігархів. До списку потрапили російський прем'єр-міністр Дмитро Медвєдєв та усі члени кабінету міністрів, а також 43 співробітники адміністрації президента РФ, включаючи прес-секретаря президента країни Дмитра Пєскова, главу його адміністрації Антона Вайно, а також радників та помічників Путіна.

Документ наразився на шквал критики одразу після його публікації: багато хто звинуватив мінфін США у непослідовності та занадто формальному підході до його складання. Наприклад, заступнику генерального директора Transparency International Росія Іллі Шуманову здалося дивним, що у доповіді згадуються люди, яких неможливо зарахувати до близького кола Путіна. Водночас ті, хто пов'язаний з ним "щільно і протягом тривалого часу", до списку не потрапили. Це, наприклад, співвласник хімічного холдингу "Фосагро" Володимир Литвиненко, під керівництвом якого Путін захистив кандидатську дисертацію, чи бізнесмен Петро Кобін, який вважається другом російського президента, зазначив експерт.

Новий законопроект про розширення санкцій?

Крім того, після публікації першої частини доповіді (у документа є друга, таємна частина, яка поки що не опублікована - Ред.) адміністрація Дональда Трампа не виступила з рекомендацією запровадити додаткові санкції щодо Росії, на що багато хто сподівався. Це слугує ще одним підтвердженням того, що до початку другого року президентства Трампа Білий дім та Конгрес так і не дійшли взаєморозуміння у плані того, що стосується відносин США з Росією у цілому та санкцій зокрема.

"Можу закластись, що сенатор Бен Кардін чи інші члени комітету Сенату з іноземних справ протягом місяця представлять у Сенаті законопроект про запровадження нових санкцій", - прогнозує Річард Неф'ю, який у роки президентства Барака Обами керував відділом Держдепу з координації санкційної політики, а зараз є старшим науковим співробітником Центру глобальної енергетичної політики при Колумбійському університеті. Водночас це не означає, що такий законопроект буде швидко ухвалений, адже Сенат зайнятий й іншими питаннями, зазначає експерт.

Різне ставлення до Кремля

Своєю чергою, екс-директор з питань Росії у Раді національної безпеки Джеффрі Едмондс аж ніяк не переконаний у тому, що найближчими тижнями варто очікувати розширення санкцій щодо Кремля. У той же час він погоджується з тим, що Конгрес та Білий дім ставляться до Росії по-різному: у той час як Трамп зробив налагодження відносин з Москвою однією з головних тем своєї передвиборної кампанії, керований республіканцями Конгрес не мав такої мети.

У 2017 році американський парламент ухвалив закон, що позбавляє президента США права проводити самостійну політику щодо Росії та знімати санкції без погодження з Конгресом. А якщо врахувати, що до кінця першого президентства Трампа розслідування ймовірних зв'язків його команди з Кремлем тільки набирає обертів, то очевидно, що глава Білого дому втратив останні надії на налагодження відносин з Москвою. У підсумку адміністрація Трампа "більше не закликає до перезапуску відносин з Росією або скасування санкцій, однак водночас не має наміру їх розширювати", пояснює Джеффрі Едмонс.

Американці підтримують санкції проти РФ

Тим часом, результати опитувань громадської думки свідчать про те, що переконлива більшість американців підтримує санкції щодо Росії. Іншими словами, в цьому питанні люди швидше пристали на бік парламенту, а не президента. "Складно собі уявити виборців, які були б в захваті від того, що їхні представники симпатизують Росії - особливо після втручання Кремля у вибори в США. Більшість з них зробили дуже чіткий політичний вибір", - зазначає Едмондс.

На думку експертів, в основі такого судження лежить широко поширена думка, що Росія вороже налаштована до США і становить загрозу інтересам Вашингтона. Тому те, що погляди пересічних американців найближчим часом зміняться, є вкрай малоймовірним. Громадська думка не завжди залежить від дій лідерів обох країн, вказують фахівці.

"Перезавантаження відносин не буде"

На думку Річарда Нефью, левову частку нинішніх розбіжностей між Вашингтоном і Москвою можна пояснити тим, що Росія все ще намагається знайти своє місце у світі після закінчення "холодної війни". "Я думаю, що (у відносинах між обома країнами - Ред.) завжди буде присутня деяка напруженість, однак Путін зі своїм світоглядом істотно погіршив ситуацію", - вважає експерт.

Схожої точки зору дотримується і Джеффрі Едмондс. "Я не бачу жодних позитивних тенденцій у двосторонніх відносинах, як би сильно Трамп не хотів їх налагодити. Це залежить не лише від Трампа і Путіна", - вважає він. За словами експерта, причина розбіжностей криється в тому, що уявлення керівництва обох країн про те, як повинен бути влаштований світ, кардинально різняться. Якщо говорити спрощено, то "росіяни певним чином надають перевагу стабільності, а не свободі", - зазначає Едмондс і резюмує: "Перезавантаження відносин не буде".