Сандра Гаммамі уважно придивляється, чи не наближається човен з біженцями до узбережжя. Вона одягнена у жовтий утеплений гідрокостюм, який захищає її від холоду як у воді, так і на борту човна. Разом з екіпажем вона патрулює акваторію уздовж узбережжя Егейського моря біля грецького острова Лесбос. Сьогодні штормить: вітер б'є в обличчя, а у ґумовий моторний човен постійно потрапляє холодна вода, температурою 4 градуси. "У такі дні ми сподіваємось, що з Туреччини справді ніхто не вирушатиме, - каже Гаммамі. - Це може погано закінчитись".

Гаммамі - волонтерка, працює на добровільних засадах, як і майже всі інші у приватній ініціативі Sea Watch. Нині вона вийшла на роботу з трьома колегами. Коли у їхнє поле зору потрапляє човен з біженцями, вони вказують їм дорогу до безпечного місця на узбережжі або за необхідності дотягують судно на буксирі. Узбережжя острова Лесбос - скелясте і небезпечне.

Раніше, до початку роботи організації Sea Watch, кораблі часто розбивалися об скелі, що призводило до смертельних наслідків. "Мене обурює, що політики миряться із загибеллю біженців, - каже Гаммамі. - Я хочу щось зробити проти цього", - додала вона.

Після аварії - спокій

Лише напередодні неподалік від турецького узбережжя затонув човен, що перевозив біженців. "Коли таке стається, зазвичай на певний час настає спокій", - каже Гаммамі. Адже тоді, пояснює вона, нелегальні перевізники "лягають на дно", оскільки бояться, що негативний резонанс в медіа призведе до посилення охорони берегів.

Незважаючи на це, волонтери з Sea Watch щоранку на роботі. Упродовж восьми годин екіпаж патрулює у морі, а потім повертається до причалу у маленькому рибацькому селі Цоніа. "Якщо ніхто не загинув - день вдався", - каже Гаммамі. Волонтерка дуже вдячна за такого роду спокійні дні. Уже сім тижнів поспіль вона перебуває на острові замість того, щоб виконувати свою звичну роботу. За освітою Гаммамі - політолог.

Її найважчий виїзд стався у перші дні роботи. "Були такі ж погані погодні умови, як сьогодні", - пригадує Гаммамі. З координаційного центру на березі, який підтримує зв'язок з усіма кораблями, повідомили про ґумовий човен, який тонув. Інші рятувальники вже були на місці, але їх не вистачало. "Деякі біженці опинились за бортом, і я схопила першого, кого побачила - маленьку дівчинку", - розповідає Гаммамі. Така операція вимагає великих зусиль - одяг біженців промоклий до нитки, навіть дорослі зазвичай абсолютно виснажені та не можуть допомогти. Врешті Гаммамі разом з іншими членами екіпажу змогли врятувати життя 20-м людям, двох, на жаль, допомогти у цей день не вдалось.

Бюрократія встромляє палки у колеса

Утім останнім часом проводити такого роду рятувальні операції волонтерам стає дедалі важче. Адже грецькі відомства блокують роботу неурядових організацій на острові Лесбос. Грецька берегова охорона у письмовій формі повідомила Sea Watch та інші подібні організації, яким належать рятувальні човни, що тепер їм офіційно заборонено патрулювати. Відтепер волонтери мають право здійснювати рятувальну операцію лише у відповідь на відповідне прохання з боку держорганів. В середині січня в Греції за невиконання цих приписів затримали п’ятьох рятувальників іншої неурядової організації та закрили пункт спостереження з берега.

Причина очевидна - міжнародний тиск на Грецію зростає. Значна кількість європейських політиків звинувачують грецьку владу у тому, що вона не докладає достатньо зусиль, аби зменшити потік біженців. Робота рятувальників враховується біженцями при оцінці ризиків: увідомлюючи наявність шансів на порятунок на небезпечну подорож морем зважується, ймовірно, більша кількість біженців. Гаммамі, однак, не погоджується з таким аргументом влади. "Ті, хто втікає від війни та терору, готові на все. З нами та за нашої відсутності", - каже волонтерка. Їй та її колегами також погрожували арештом, однак волонтери продовжують свою діяльність. "Ми рятуємо життя людей і потрібні тут", - пояснює Гаммамі. Про це відомо і представникам грецької берегової охорони.

Бюрократія vs життя

Коли Гаммамі наступного ранку виходить з екіпажем в море, у їхнє поле зору одразу потрапляє човен. Наблизившись до нього, рятувальники констатують, що пасажирам нічого не загрожує. Волонтери показують людям шлях до безпечного узбережжя. Аж раптом мотор човна з біженцями глохне. Тепер насправді на допомогу потрібно кликати грецьку берегову охорону. А часу обмаль!

"Це тривало б щонайменше годину, - каже Гаммамі. - У відкритому морі без мотору - надто небезпечно", - стверджує волонтерка. Рятувальники вирішують взяти корабель з біженцями на буксир. Екіпаж кидає мотузку, яку мусять тримати пасажири поламаного судна. Лише у такій спосіб цю операцію вдасться виконати. Гаммамі усвідомлює, що грецькі відомства можуть притягнути її до відповідальності. "Але гірше було б, якби з човном щось сталося", - сказала вона. "Якби ми чекали на берегову оборону, вони б напевно ніколи не дісталися б сюди живими", - констатує Гаммамі.