Криза в Україні: що може Обама?
6 березня 2014 р.Безсумнівно, російська воєнна інтервенція у Криму стала найбільшим до сьогодні зовнішньополітичним викликом для Барака Обами. На події в Україні він відреагував різкою критикою Кремля. Утім, зовнішню політику президента США на даний момент активно критикують всередині країни. За словами сенатора-республіканця та колишнього суперника Обами під час президентських перегонів 2008 року Джона МакКейна, на президенті лежить частина відповідальності за нинішню кризу в Україні. У розмові з Deutsche Welle кілька днів тому МакКейн пішов ще далі і заявив, що в адміністрації Обами немає узагалі ніякої стратегії політики безпеки.
Колишній посол США у Польщі Лі Ендрю Файнштайн своєю чергою захищає позицію Обами. "Треба справедливо сказати: президент та держсекретар Керрі дуже сильно відреагували на російську провокацію. Керрі назвав її міжнародною агресією, Обама ж говорив про чітке порушення міжнародного права", - зазначає дипломат. Він звертає увагу на те, що європейці заговорили суголосно лише кількома днями пізніше. Для Файнштайна - це доказ "сили американського лідерства". Водночас дипломат наголошує на необхідності залишити для Путіна можливий вихід, аби він міг змінити свій курс, не втративши обличчя.
Обмежене поле для маневру
Уже після перших повідомлень щодо просування російських військ у Криму колишній посол США в Німеччині Джон Корнблум звернув увагу у розмові з Deutsche Welle на обмежене поле для маневру Обами. На його думку, важливим є захист територіальної цілісності України. "Однак якщо ви про це кажете, що це означає? Ясно те, що це не означає воєнних дій. Однак це може означати сильні політичні та економічні кроки", - вважає дипломат.
Обама погрожував Путіну "ціною", яку доведеться заплатити за дії у Криму. Зараз адміністрація американського президента розробляє пакет економічних санкцій проти Москви. Окрім того, Росії загрожує міжнародна ізоляція. Але економічним та політичним тиском на Росію із одночасною підтримкою України радіус дії президента Обами обмежується. Воєнних кроків з боку Вашингтона у США нині не вимагає ніхто.
Якщо подальшої ескалації конфлікту уникнути не вдасться, і дійде до офіційної анексії Криму Росією, США, за словами Файнштайна, реагуватимуть блокуванням російських активів та обмеженням доступу російських фірм до міжнародних фінансових ринків. "Це було би дуже знаменним", - вважає дипломат. На його думку, існує велика різниця між Радянським Союзом часів вводу військ до Афганістану та Росією 2014 року, інтегрованою до світової економіки.
Співпраця з Європою важлива
Обама небезпідставно прагне залучитися підтримкою Німеччини та Європейського Союзу. Без ЄС економічні санкції США не будуть дієвими. Обсяг торгівлі Росії із Євросоюзом на порядок вищий, ніж із США. Якщо Володимир Путін не погодиться на зміну свого курсу і введе війська можливо ще й до східних областей України, "тоді ми матимемо довгу, систематичну, широко орієнтовану політику економічного тиску та політичної ізоляції", прогнозує Лі Файнштайн.
Однак подібна риторика вже лунала у 2008 році під час війни Росії та Грузії. Президентом США тоді був Джордж Буш, і американські ЗМІ вказують на те, що у його розпорядженні - так само, як і нині в Обами - були обмежені можливості.
"Зараз популярно говорити про обмежені засоби американців та європейців, - вважає Файнштайн. - Однак якщо американці із європейцями говорять в один голос, вони можуть зробити дуже багато". За його словами, Росія попри наявність природних ресурсів та грошей усе ж дуже сильно інтегрована у світову економіку. "Я би не недооцінював моєливості впливу на Путіна", - резюмує дипломат.