Запрошення на посаду прем'єра Італії Карло Коттареллі є сигналом, за допомогою якого президент Серджо Маттарелла хоче на певний період утихомирити ситуацію та попередити економічні втрати для країни. Колишній економіст Міжнародного валютного фонду (МВФ), який працював у Вашингтоні, має прізвисько Mr. Scissors ("Містер Ножиці"). Його він отримав під час роботи у 2013 році на посаді надзвичайного комісара з питань перегляду державних витрат в уряді італійського прем'єра Енріко Летти. Тоді Коттареллі запропонував скоротити державні видатки на 35 мільярдів євро. Утім, більшість його пропозицій наштовхнулись на стіну італійської бюрократії.

Перехідний уряд без довіри?

Тепер Коттареллі отримав мандат на формування "уряду технократів", завданням якого буде управління країною у наступні кілька місяців. Однак дві коаліційні партії, лівопопулістський "Рух п'яти зірок" та правопопулістська "Ліга Півночі", які втратили право сформувати уряд після невдалої спроби зробити це, вже заявили, що не віддадуть свої голоси у парламенті під час голосування за довіру уряду Коттареллі. Таке негативне ставлення до нього пояснюється тим, що Коттареллі раніше піддавав критиці та назвав надмірно дорогим для держави виконання передвиборчих обіцянок двох партій та їхньої програми бюджетних видатків. Карло Коттареллі вже заявив, що в такому разі після літньої паузи оголосить позачергові вибори в країні. Якщо ж затвердження його прем'єром буде успішним, Коттареллі планує залишатись на цій посаді максимум до початку 2019 року.

Якщо "уряд технократів" не отримає мандат від парламенту, то він не буде здатний ухвалювати рішення та підготувати бюджет. Це означатиме також застій на рівні ЄС, де у червні планують ухвалити рішення щодо перших кроків у реформуванні Єврозони. За такого сценарію Італія у політичному плані топтатиметься на місці, допоки у Римі не буде створений працездатний уряд. А на це після проведення виборів можуть піти місяці. Досі на підтримку кандидатури Коттареллі висловились лише соціалісти, тому передумов для його затвердження прем'єром поки немає. Італійська преса тим часом припускає, що вже у вересні в країні можуть відбутись нові парламентські вибори.

Коттареллі також не варто очікувати на підтримку з боку партії Forza Italia на чолі з екс-прем'єром Сільвіо Берлусконі, який повернувся на італійську велику політичну сцену. Берлусконі пообіцяв, що дотримуватиметься домовленостей з "Лігою Півночі" щодо формування коаліції, які обидві політичні сили мали до виборів, оскільки лідер "Ліги Півночі" Маттео Сальвіні пригрозив інакше вийти з альянсу з Forza Italia. Берлусконі, вочевидь, сподівається на своє повернення у прем'єрське крісло.

Тимчасовий спокій

Тим часом із загостренням політичної нестабільності в Італії, країні із державним боргом у 2,3 трильйона євро стає дедалі складніше переконувати інвесторів купувати державні цінні папери. Скептики попереджають, що наближення перевиборів може ще більше ускладнити ситуацію. Маттарелла відхилив кандидатуру економіста-євроскептика Паоло Сальвони на посаду міністра фінансів у коаліційному уряді "Руху п'яти зірок" та "Ліги Півночі". На думку директора аналітичного центру Bruegel у Брюсселі Ґунтрама Вольффа (Guntram Wolff), це рішення Маттарелли загострило політичну невизначеність. "Свідомо чи ні, він підняв ставки, оскільки він увів у гру євро. Ймовірно, під час наступних виборів у центрі уваги будуть дебати щодо євро. Ризики для Єврозони та для Італії підвищились", - вважає Вольфф.

Інші експерти побоюються, що нові вибори стануть свого роду референдумом щодо євро. "Існує вірогідність того, що наступні виборчі перегони зумовлять ще більш євроскептичні та спрямовані проти євро настрої", - прогнозує експерт аналітичної компанії Teneo Intelligence Вольфґанґ Пікколі.

У такій ситуації може стати вирішальним те, яким чином позиціонуватиме себе Сільвіо Берлусконі, який є досвідченим ляльководом в італійській політиці. І хоча він у роки свого прем'єрства не здійснив жодних реформ, Берлусконі принаймні завжди був радше проєвропейським, і враховуючи його власні багатомільйонні статки в Італії, він не має бути зацікавленим у державному банкрутстві країни. Тож нині його повернення на італійський політичний Олімп могло б бути обнадійливим.

Італія: занадто велика, щоб зазнати краху

Враховуючи велетенський державний борг Італії (130 відсотків ВВП країни), серйозна фінансова криза країни поставила б під загрозу усю Єврозону. Ґунтрам Вольфф нагадує, що більша частина італійського боргу - у руках італійських кредиторів. Лише 36 відсотків свого боргу Рим винен кредиторам Єврозони, решту - італійським банкам та вкладникам. Хоча банки і отримали вигоду та підвищили свою ліквідність завдяки політиці "дешевих грошей", яку проводить останніми роками Європейський центробанк (ЄЦБ), вони все ще залишаються вразливими, насамперед через велику частку "поганих кредитів" у їхньому кредитному портфелі, вказує Вольфф.

Якщо ж ЄЦБ доведеться прикрити потік свіжих грошей через те, що він більше не буде впевнений у державних цінних паперах Італії, тоді ситуація швидко стане критичною. Минулої п'ятниці, 25 травня, міжнародне рейтингове агентство Moody's попередило, що може знову знизити кредитний рейтинг Італії. Призначення Карло Коттареллі, можливо, попередило цю небезпеку у найближчому майбутньому, але ця криза була лише відкладена у часі.

Європа та Італія

"Усі ці застереження з Брюсселя щодо коаліції "Руху п'яти зірок" та "Ліги Півночі" були абсолютно контрпродуктивними", - вважає Джованні Орсіна, політолог з університету LUISS у Римі. Він наголошує, що не розуміє таку поведінку Єврокомісії та європейських політиків. "Чим більше вони про це говорять, тим більше італійці переконані, що хочуть критичний до ЄС уряд. Чим більше ЄС говорить про Італію, тим сильнішою буде зворотна реакція", - переконаний експерт. Раніше представники Єврокомісії в Брюсселі та, наприклад, міністр фінансів Франції під час останніх невдалих спроб сформувати уряд в Італії чітко закликали Рим дотримуватись європейських правил та не ставити під загрозу бюджетну дисципліну. Висловлювали свої думки щодо планів коаліції італійських євроскептиків також і німецькі політики.

Напередодні, 28 травня, про свою позицію заявила верховна представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні. "Я, як. мабуть, і усі італійці, маю цілковиту довіру до італійських інститутів влади, починаючи з президента. Він є гарантом італійської конституції", - наголосила вона. Могеріні також висловила переконання, що президент країни завжди служить інтересам її громадян, а вони "пов'язані з тим, наскільки сильним є Європейський Союз". А італійський прем'єр Паоло Джентілоні,  повноваження якого саме завершилися, на вихідних досить чітко висловився у своєму Twitter: "Ми зобов'язані зараз рятувати Італію".