До окупації Криму Росією на півострові працювали 15 кримськотатарських ЗМІ, розповіла на прес-конференції в Києві головна редакторка видання "Кримські новини" Гаяна Юксель. Але після того, як російське військо вдерлося на півострів, "відбулося переформатування за принципом, що дозвіл на роботу видавався лише тим ЗМІ, які прийняли окупаційну владу і які запевнили у відсутності її критики". Як наслідок, десять кримських та українських ЗМІ були змушені залишити півострів і перенести свою діяльність на материкову частину України.

Радниця міністра інформаційної політики України з Криму Еміне Джеппар нагадала, що 10 квітня раніше відзначалося, як день кримськотатарської журналістики, бо саме цього дня більше ста років тому вийшов друком перший наклад кримськотатарської газети "Терджіман". "Сьогодні цей день символізує вбивство свободи слова в Криму", - заявила Джеппар.

Цензура, погрози, тиск

Еміне Джеппар закликала українських журналістів та їхніх закордонних колег допомагати в роботі з висвітлення правдивих подій, що відбуваються на півострові. На її думку, скеровані проти кримських татар репресії мають на меті "занурити народ у тотальний страх, і коли ті, хто був готовий говорити, замовчать, окупаційній владі буде легше створювати паралельну реальність".

Гаяна Юксель розповіла, що тим ЗМІ, що лишилися працювати на півострові, роздають "темники", вони працюють за вказівками окупаційної влади і не мають можливості її критикувати. "Національних, етнічних ЗМІ сьогодні в Криму на лишилося. Це трагічний момент для кримських татар, бо вони піддаються стеженню, тиску, викликам на допити в ФСБ, адміністративним покаранням, карному переслідуванню, обшукам, облавам… Їм важливо, щоби про це хтось повідомляв і хоча би в такий спосіб підтримував їхню боротьбу", - сказала Юксель.

Найбільшу інформаційну підтримку кримським татарам раніше надавав телеканал "АТР", який врешті-решт був змушений переїхати на материк, зазначили кримськотатарські журналісти. А його місце посів голдинг видань, що мають російську бюджетну підтримку та "нібито кримськотатарський телеканал "Міллєт". Журналіст видання "Qiriminfo" Рустем Халіл сказав, що серед його колег популярний сумний жарт: "Хочеш бути щасливим? Завжди дивись проросійський телеканал "Міллєт", ба там ніколи не розповідають про страшні події, які відбуваються в окупованому Криму".

Тотальний контроль

За словами Халіла, окупаційна адміністрація жорстоко переслідує не лише журналістів, а й блогерів, що дописують в інтернет. І це фактично унеможливлює збирання та поширення правдивої інформації про події на півострові. Ведучий новин телеканалу ATR Шевкет Наматулаєв розповів, що його колеги, які лишилися в Криму і працюють на телеканалі "Міллєт", постійно піддаються обшукам і погрозам, а потім видають в ефір те, що їм велить окупаційна адміністрація.

Як приклад телеведучий навів недавній випадок із арештом людей у масках та зі зброєю понад тридцяти кримських татар, які були допроваджені до Центру боротьби з екстремізмом. "Але на каналі "Міллєт" журналістів примусили випустити в ефір інтерв'ю з "прокурором" Криму Поклонською, яка запевняла, що ці люди прийшли самі і цілком добровільно", - сказав Наматулаєв.

10 квітня вже не можна вважати Днем кримськотатарської журналістики, бо ніхто в Криму не може його святкувати так, як це було до російської окупації, заявила Еміне Джеппар. "Журналісти не можуть зібратися, згадати перше число кримськотатарської газети, покласти квіти до пам'ятника великого просвітителя Ісмаїла Гаспринського. Бо якщо збереться більше трьох людей, це може бути розцінено окупаційною владою, як несанкціонований мітинг, і ці люди будуть заарештовані. Крим сьогодні - це інформаційне гетто", - зазначила Джеппар.