Повітря у кабіні затхле, але вікна відчиняти не можна: наша розмова має залишитися таємною. Вже півгодини ми сидимо в машині, припаркованій десь на околицях Бахчисараю. На годиннику щойно минула північ. Спершу мій співрозмовник поводить себе насторожено, але поступово він стає більш відвертим. Я відчуваю: йому багато про що хочеться розповісти. Він втратив віру в справедливість і сподівається, що я хоч якось зможу йому допомогти.

Відчай чоловіка зрозумілий, ще в травні його сина, молодого кримського татара на ім'я Мустафа (ім'я змінено з міркувань безпеки) було викрадено. Інформації про його місцезнаходження досі нема – принаймні так стверджує слідство. Хоча доказів більш, ніж достатньо. Наприклад, запис з камери відеоспостереження, на якому видно, що однозначно відбулося викрадення - вночі, у дворі власного будинку, у світлі вуличних ліхтарів. Крім того, напевно повинні бути свідки, оскільки все сталося біля під'їзду багатоповерхівки.

Життя в постійному страсі

Викрадений Мустафа - член Всесвітнього конгресу кримських татар. Можливо, саме з цією діяльністю і пов’язане його зникнення? Батьки Мустафи живуть у постійному страсі - як і велика кількість кримських татар на українському півострові, анексованому Росією. "Тут панує беззаконня. Цілковита сваволя. І ніколи не знаєш, що станеться з тобою у наступні півгодини", - розповідає батько Мустафи.

Через кілька днів разом з колегою-журналістом я запитую про долю Мустафи так званого прем’єр-міністра Криму Сергія Аксьонова. Складається враження, що він чекав на це запитання від нас, західних журналістів. Відповідь та сама, яку батько Мустафи чує вже впродовж багатьох тижнів: "Правоохоронні органи республіки Крим роблять все можливе, щоб якомога швидше розкрити цю справу".

Сім'я Мустафи - не єдині представники кримських татар, які на власному досвіді відчули, як змінилася ситуація на півострові після його анексії Росією. У квітні 2016 року міністерство юстиції РФ визнав меджліс (виконавчий орган) кримсько-татарського народу "екстремістською організацією" і заборонив його діяльність. Очевидно, влада злякалась, що кримські татари, більшість з яких на організованому Росією референдумі у березні 2014 року проголосувала проти приєднання Криму до РФ або бойкотували його, можуть організовано вийти на масові протеси. Відтоді всі представники цієї етнічної меншини перебувають під особливим наглядом.

"Ми живемо, як на пороховій діжці"

"За себе я не хвилююсь, я хвилююсь за своїх близьких", - каже Айваз Османов, представник місцевого меджлісу та батько трьох дітей. "Ми живемо, як на пороховій діжці. Наш народ перебуває під сильним тиском. Кожного ранку я готовий до того, що може прийти поліція, аби допитати мене та обшукати мій дім", - продовжує Айваз.

За словами кримського татарина, один з його колег, керівник регіонального меджлісу, вже два роки перебуває за ґратами, у той час як іншому активісту було заборонено покидати країну, а проти ще одного зараз ведеться слідство.

Айваз, звісно, знає про викрадення Мустафи. Всі в окрузі знають про це, але допомогти нічим не можуть, каже він. Самі Османови живуть у Криму вже 30 років. При Сталіні більшість кримських татар примусово виселили з рідних місць. Майже всі представники нацменшини були відправлені тоді до Центральної Азії - вночі, під конвоєм, у вагонах для перевезення худоби. У 1990-ті роки їм дозволили повернутися.

Нині багато з них живуть у сільській місцевості. Кілька років тому Айваз почав будувати власний будинок. У цьому будинку на мене чекає гостинний прийом, стіл прогинається від смачних страв.

Але моє захоплення викликає в першу чергу відкритість, з якою Османови говорять про ситуацію, в котрій вони опинилися. Адже ситуація вкрай непроста.

Демонстрація сили

Ми розмовляємо з Айвазом Османовим і про заступника керівника меджліса кримсько-татарського народу Ільмі Умерова, відправленого у психіатричний диспансеру Сімферополі для проходження примусової експертизи.

59-річного політика за рішенням суду анексованого Криму відправили в диспансер 18 серпня і випустили на волю лише 7 вересня. У травні йому висунули обвинувачення в сепаратизмі за статтею 280.1 Кримінального кодексу РФ. Причиною послужило інтерв’ю кримсько-татарському телеканалу ATR, який мовив з території материкової України, в якій Умеров розкритикував анексію Криму і вимагав від Росії повернути півострів Україні.

Уже після трьох днів, проведених у психдиспансері, стан здоров'я Умерова, у якого діагностували хворобу Паркінсона, гіпертонію і цукровий діабет, значною мірою погіршився. Його адвокат Ілля Полозов в інтерв’ю DWназвав дії влади РФ щодо Умерова обурливими. На його думку, російські спецслужби таким чином намагаються подати сигнал всім кримським татарам, які не погоджуються з політикою Кремля.

А що з Мустафою з Бахчисараю? Його також відправили в психдиспансер? Або до в’язниці? У кінці нашої розмови батько Мустафи говорить тихим надломленим голосом: "Я хочу лише одного: щоб мій син повернувся, живим і здоровим".