Кримськотатарські активісти заявляють про намір відновлення національно-визвольного руху свого народу. Про це у розмові з Deutsche Welle повідомив голова робочої групи з резолюцій жалобних мітингів, сімферопольський активіст Недім Халілов. Він підкреслює, що поки що йдеться про ініціативу, яку ще має розглянути кризовий штаб, Курултай та Меджліс. Проте, за його словами, ідея знайшла підтримку серед багатьох кримських татар. Халілов особливо підкреслює, що головним правилом має стати ненасильницький характер руху, спираючись на досвід боротьби кримських татар за державність до 1937-го року.

Водночас, як каже Халілов, якщо нова російська влада на півострові не піде назустріч, татарам доведеться шукати інші методи впливу. "У нас не буде тоді вибору. Ми не зупинятимемося. Будемо вживати інші методи тиску", - каже він і додає, що до моменту відновлення державності кримськотатарського народу на території Кримського півострова має діяти законодавство України та норми міжнародного права, а не законодавство Росії.

Надій на Анкару обмаль

Халілов наголошує, що вся кримськотатарська громада сьогодні бажає відвернути найгірший сценарій - міжетнічне протистояння і кровопролитний конфлікт. Разом з тим, змальовуючи ситуацію на півострові після російської агресії та анексії Криму, він не приховує глибокого песимізму: кримські татари вже вдруге за останні сто років можуть стати небажаними на власній землі. Обережні надії на допомогу в громаді покладають на кількамільйонну діаспору на Балканах та в Туреччині. Натомість від турецької влади, каже Халілов, на дієву підтримку вони не чекають, навіть попри те, що турецький прем'єр Реджеп Таїп Ердоган пообіцяв, що "не покине кримських татар у біді".

Директор київського Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос в інтерв'ю Deutsche Welle теж закликав не переоцінювати роль офіційної Туреччини. Анкара, пояснює експерт, пов'язана з Росією тісною економічною співпрацею. Крім того, останніми роками консервативний уряд Туреччини провадив демонстративно антизахідний курс, опонуючи Європі та розсварившись з Ізраїлем, а сам турецький прем'єр Ердоган зараз "відбивається" від звинувачень в участі у гучному корупційному скандалі.

"Туреччині доводиться у цій ситуації знаходити той модуль поведінки, який дозволить їм підтримувати економічні і політичні відносини з Росією. Вони для Туреччині важливі. З іншого боку, Туреччина має виконувати свої зобов'язання як член НАТО, якщо ситуація погіршиться, а ще демонструвати солідарність зі спорідненим кримськотатарським народом", - каже Семиволос і додає, що знайти цей модуль поведінки туркам буде вкрай непросто.

Російським "гарантіям" татари не вірять

Російська влада офіційно заявляє про наміри забезпечити гарантії прав кримських татар. От тільки чимало представників громади, пам'ятаючи свій історичний досвід, не вірять цим запевнянням. Про ці настрої добре знають і в Москві. "Вони ставляться до Росії насторожено саме через пережиту депортацію. І хоча ще в часи СРСР був ухвалений документ про реабілітацію репресованих народів, активне переселення татар до Криму почалося після здобуття Україною незалежності. Тому Росія повинна обов'язково дати відчути татарам надійність їхнього становища на півострові", - заявила в інтерв'ю "Expert-Online" старший науковий співробітник Інституту етнології та антропології РАН Ірина Снежкова.

Але цієї надійності зараз найбільше бракує попри будь-які заяви, каже Халілов. Навпаки, за його словами, передчуття дуже похмурі й тривожні. На Київ надмірних надій тут теж вже ніхто не покладає, адже всі роки незалежності українська влада не поспішала виконувати приписів Ради Європи, не приділяла належної уваги проблемам реінтеграції кримських татар.

Лише кілька днів тому Верховна Рада нарешті визнала кримських татар корінним народом України. Недім Халілов каже, що кримські татари відчувають велику солідарність і симпатію пересічних українців, але зараз ідеться про реальний захист своїх прав та гарантій. У цій ситуації, каже Халілов, кримським татарам залишається розраховувати лише на власні сили.