"Тричі вся кафедра в повному складі писала й переписувала заяви про звільнення та прийом на роботу", - розповідає DW Світлана Вернезі, науковий співробітник із Сімферополя. Вона працювала в Національній академії природоохоронного і курортного будівництва, але з 1 січня цей навчальний заклад, які і всі виші Криму, ввійшов до складу Кримського федерального університету, що перебуває під юрисдикцією Росії. "Частину людей звільнили й назад не прийняли, - веде далі Світлана. - Є заборгованість із зарплати - начебто через те, що ми переходимо з одного банку до іншого ".

Загалом життя, порівняно з 2014 роком, змінилося не істотно, стверджує Світлана Вернезі, жодних чудес після 1 січня не сталось: "Медичні заклади, як і раніше, не мають документації, не надійшли нові форми лікарняних листів. Мені потрібно було взяти довідку - довелось оформлювати її заднім числом, тому що нової печатки немає".

Ані потягів, ані маршруток

Програміст Олег Скромнов (ім’я змінено), співробітник великої української компанії, цього року визначився: він переїздить із Сімферополя до Києва. "Нашу продукцію перестали пускати до Криму, і сімферопольська філія завмерла в очікуванні ". Але головна причина в тому, що всерйоз і надовго змінилася ситуація з громадським транспортом між півостровом і материковою Україною. "Не ходять ані потяги, ані маршрутки, - говорить Олег. - Доводиться або добиратися приватним транспортом, або користуватися послугами перевізників". Тим, хто такої можливості не має, доводиться пішки переходити кордон, говорить Світлана Вернезі: "Люди йдуть кілометрів зо п'ять по холоду".

Ще одна важлива зміна: після Нового року в держслужбовців знизилися зарплати: "До Нового року вони отримували індексовану платню: українські оклади збільшили вдвічі та помножили на 3,8 - курс рубля до гривні, що був на момент референдуму, - пояснює Олег Скромнов. - Тоді це всіх дуже потішило. А тепер зарплати привели у відповідність до російської сітки, й виявилось, що не все так весело ". В результаті, за словами Скромнова, для лікарів і вчителів зарплати перестали бути привабливими: "В моєї дружини, яка працює в лікарні, вона впала у півтора-два рази. Тоді як ціни суттєво зросли ". Олег збирається продати свою квартиру в Сімферополі: "Наразі сприятлива ситуація з нерухомістю. В Криму вона зросла в ціні, а в Україні впала - можна обміняти".

"Перереєстрацію майна продовжили до 1 березня, - пояснює приватний адвокат Жан Запрута. - Але всі бояться, що знову не встигнуть. У Держреєстрі у нас ті самі черги, нібито все тепер мають робити за російськими законами, але ніхто не знає, як їх застосовувати ". За словами Запрути, в Криму до приєднання до Росії суттєво відрізнялось законодавство щодо будівництва, і через це виникає чимало проблем.

Російський паспорт подорожчав у 10 разів

Геть не всі мешканці Криму встигли отримати російські паспорти, говорить сімферопольський адвокат: "Але процедура тепер стала значно більше бюрократичною. Приміром, людина не має прописки, але вона через суд довела факт проживання в Криму на 18 березня 2014 року. Але, виявляється, рішення суду тепер недостатньо: від неї знову вимагають усі довідки, документи, наче навмисно. Кажуть, такі нові вимоги Росії ".

Якщо раніше за оформлення російського паспорта стягували мито 300 рублів, після 1 січня сума платежу складає 3500 рублів, стверджує Жан Запрута. Федеральна міграційна служба (ФМС) розцінює тих, хто спізнився, вже як іноземців, які отримують російське громадянство, і застосовує до них відповідні тарифи.

Це підтверджує спостерігач міжнародної правозахисної організації "Кримська польова місія" (КПМ) Вікторія Громова: "У галузі міграційного обліку взагалі дуже багато проблем. До людей, які перебувають на території Криму без паспорта, застосовують адміністративні стягнення, їх штрафують й іноді висилають. Причому частина цих людей уже подала документи до ФМС, але досі не отримала відповіді". Дуже великі проблеми мають ті, хто до 2014 року проживали на території Криму й не були українськими громадянами: "Наприклад, громадяни Молдови, Узбекистану - їм доводиться оформлювати дозвіл на тимчасове проживання, але це дуже тривалий процес. І якщо вони зустрічають поліцію, мусять пояснювати, на якій підставі перебувають у Криму".

Кримські татари: політика розрядки завершилась

Значне занепокоєння правозахисниці викликала депортація відомого кримськотатарського активіста і правозахисника Синавера Кадирова; за рішенням суду, причиною для його висилки стало порушення міграційного законодавства. "Кадиров не мав паспорта, але він і не писав відмову, в нього вся родина в Криму, - зауважує Громова. - А як же заява російської влади про те, що всі мешканці Криму, які офіційно не відмовились від російського громадянства, автоматично стають громадянами Росії?"

"Геть кричущим" правозахисники КПМ називають арешт іншого кримськотатарського активіста, заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза. Він був серед знаних лідерів кримських татар, які не хотіли приєднання до Росії. Нині Чийгоз перебуває під вартою в сімферопольському СІЗО за підозрою в організації масових безладів 26 лютого 2014 року.

"Вдумайтеся у це, - обурюється правозахисник "Кримської польової місії" Дмитро Макаров, - 26 лютого, майже за місяць до того, як Крим перейшов під юрисдикцію Росії! Це цілковитий абсурд! Давайте тоді розслідувати події, що відбулися і в січні, і в 2013 році!“

Є й інші випадки тиску саме на кримських татар, зауважує Макаров. І якщо до 1 січня спостерігалося певне полегшення у стосунках між татарами і російською владою, тепер напруження знову зростає. "Восени Сергій Аксьонов заявив, що обшуки та перевірки щодо причетності до екстремістської діяльності мусять припинитися до завершення перехідного періоду".

І справді, вже в середині січня кількох мусульман заарештували за підозрою в зв'язках із групою "Хізб-ут-Тахрир", зауважує Макаров: "У цьому сенсі перехідний період і справді завершився".