Deutsche Welle: Якщо у Західній Україні вибори відбулись належним чином, то на Сході України - у Донецькій та Луганській областях - участь у виборах змогла взяти лише невелика кількість виборців. На Ваш погляд, вибори вдались?

Крихбаум: Ще до виборів було зрозуміло, що сепаратисти у східних регіонах України зроблять усе, щоб заблокувати демократичний виборчий процес. Демократії бояться саме у Москві - тож у Луганську та Донецьку також. Люди в Криму взагалі не мали змоги проголосувати на цих виборах, хоча цей регіон, на наше переконання, залишається частиною України. І все ж вибори дійсні. Згідно зі заздалегідь ухваленим українським парламентом законом, вибори є легітимними незалежно від явки.

Уже не виникає сумнівів, що перемогу на виборах президента здобув мільярдер Петро Порошенко. Що, на Ваш погляд, зміниться в Україні за його президентства?

Пан Порошенко в останні місяці показував, що він шукає діалогу та готовий до перемовин. Це доволі обнадійливий сигнал, оскільки діалог зараз потрібний, так би мовити, в усіх напрямках - особливо важливе продовження круглих столів національної єдності, які проводить досвідчений дипломат Вольфґанґ Ішинґер. З іншого боку, Порошенко рішуче налаштований щодо сепаратистів - про це він також заявляв ще до виборів.

Перед виборами була поширена позиція, що не важливо, власне, хто стане президентом України. Головне - щоб президент був обраний.Тепер Ви погоджуєтесь з такою тезою?

Порошенко, який має управлінський досвід з часу обіймання ним міністерських посад, насправді є тією правильною людиною, яка би змогла вивести Україну зі скрутного становища. Однак сам він не в силі буде цього зробити. Без сумніву, президентські вибори є лакмусовим папірцем для майбутніх парламентських виборів, які мають відбутись у другій половині цього року. Тоді уже не виникатиме жодних сумнівів у легітимності та демократичності формування українського уряду.

Адже саме легітимного уряду в Україні бракувало Росії увесь цей час. І тому неприйнятно погодитись з тим, що саме Москва вживала усіх заходів, щоб загальмувати цей процес легітимізації. Тож нині ми очікуємо від пана Путіна, що він не тільки "з повагою" поставиться до результатів президентських виборів в Україні, але й визнає їх. Це стане дуже важливим внеском для деескалації ситуації в Україні та виходу її з кризи.

Як Ви уже згадали, Путін днями заявив, що "з повагою" поставиться до результатів виборів в Україні. Ви справді вважаєте, що він припинить дестабілізувати ситуацію на Сході України?

Він повинен усвідомити, що тим самим дестабілізує ситуацію і в Росії. Бо якщо сьогодні дивитися на економічні наслідки того, що відбувається, і з чим доводиться боротись Росії, то вони дуже суттєві. Тільки за перші місяці цього року з Росії виведено понад 60 мільярдів доларів. Бракує прямих іноземних інвестицій. Проте, перш за все, Росія зацікавлена у безперервному імпорті технологій, інновацій та "ноу-хау". Якщо їх не буде, економіка Росії постраждає дуже суттєво.

Звичайно, я сподіваюсь, що в Україні шляхом переговорів та круглих столів ми позитивно просунемось по всіх питаннях. Важливо, щоб у країні були наведені мости. Що стосується сепаратистів, то діалогу з ними, на мій погляд, варто шукати. Однак головна умова - припинення насильства.

З точки зору Німеччини, вибори стануть новою точкою віділку? Німецькі політики поводитимуть себе по-іншому, ніж до них?

На даний момент я цього не спостерігаю. Адже саме Німеччина у Європейському Союзі відіграла конструктивну роль. Франк-Вальтер Штайнмаєр (міністр закордонних справ ФРН. - Ред.) разом із колегами з Польщі та Франції неодноразово відвідував не тільки Україну, але й Молдову та Грузію. Тож ідеться не тільки про позицію Німеччини щодо українського та інших конфліктів, а й про те, що ЄС і надалі має свій єдиний голос. Якщо Росія не готова до конструктивних кроків уперед, тоді треба серйозно говорити про введення економічних санкцій - навіть якщо ми цього і не хочемо. Однак тиск на Росію повинен зростати, якщо Росія не готова повертати у правильному напрямку.

До речі, про тиск: німецькі політики постійно погрожували Росії економічними санкціями. Наскільки Росія "боялась" цих погроз?

Думаю, що економічні санкції у випадку їх застосування будуть дуже ефективними. Росія розглядає свою економічну політику як суто енергетичну та пов'язану із експортом сировинних матеріалів. На довгий час цього не вистачить. Здорове народне господарство потребує великої кількості досліджень та проектів розвитку.Тож Росії вельми необхідно оздоровлювати економіку, а тому вона не зможе обійтись без західних "ноу-хау".