1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Кріхбаум: «Молдова застрягла у позавчорашньому дні»

8 квітня 2009 р.

Німецькі політики занепокоєні розвитком подій у Молдові після парламентських виборів. Інтерв’ю із главою комітету Бундестагу у справах Європейського союзу Гунтером Кріхбаумом.

Ґунтер Кріхбаум (фракція ХДС/ХСС).Фото: Deutscher Bundestag/Lichtblick/Achim Melde

Deutsche Welle: Пане Кріхбаум, яке Ваше бачення останніх подій у Кишиневі?

Ґунтер Кріхаум: «Насильство, яке має місце на вулицях Кишинева, викликає у нас велику стурбованість. Насильство не є належною відповіддю на проблеми або порушення. Хочу зауважити, що спостерігачі ОБСЄ не встановили значних порушень під час голосування. Водночас, ми стурбовані інформацією про маніпуляції в процесі підготовки до виборів».

DW: Чи можна, на Вашу думку, назвати Молдову «не-державою», як це зробили у своєму коментарі журналісти Frankfurter Allgemeine Zeitung? Оглядачі вказують на те, що ця країна продовжує тягнути за собою державотворчі проблеми, перед якими вона постала одразу після розпаду Радянського Союзу.

ҐК: Ми всі маємо докладати зусиль до того, аби Молдова нарешті вийшла з європейського забуття. Ми у Німеччині вкотре стали свідками того, що про цю країну німецька преса нічого не пише, навіть коли там відбувається щось важливе. Молдова заслуговує ширшої уваги в Європі. Що ж стосується ситуації у Кишиневі: дійсно, за президентства Вороніна країна застрягла у позавчорашньому дні. Деякий час тому президент раптом взявся зближуватися з Європейським союзом, але це сталося лише після того як у Кишиневі зрозуміли, що від Росії нема чого чекати. Ситуація у державі завжди була непростою з огляду на конфлікт у Придністров’ї. Після минулорічного збройного конфлікту між Грузією і Росією ця проблема лише загострилася».

DW: Чи має Молдова перспективу вступити у майбутньому до ЄС?

ҐК: Республіка Молдова має європейську перспективу. Це європейська країна і вона не може бути нам байдужою. Ми маємо супроводжувати трансформаційні процеси у цій країні у рамках Європейської політики добросусідства і поступово наближати її до стандартів ЄС. З іншого боку, простягнути Молдові руку замало, треба щоб нам подали руку у відповідь. У Кишиневі мають продовжитися реформи, зокрема, в напрямку демократії, правової держави, в напрямку більшої свободи. Якщо цей процес відбуватиметься, то підтримка влади у суспільстві зростатиме».

Розмову провів Роберт Шварц.

Редактор: Захар Бутирський

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW