Після кривавих подій на московській Манежній площі, коли у грудні ватаги радикалів кидалися на усіх з "неслов’янською" зовнішністю, про проблеми ксенофобії у російському суспільстві заговорив прем’єр Володимир Путін. Відтоді московська міліція пильніше охороняє об’єкти, де можуть статися бійки за участю радикально налаштованих молодиків. Втім, такими об’єктами можуть стати не лише стадіони чи дискотеки, але й московські університети.

22-річна студентка Айда з Дагестану вже десять років живе у Москві. Її батьківщину вважають серцем кавказького тероризму. Айда розповідає, що за час життя у столиці вона не раз стикалася з проявами ксенофобії. "Як раз нещодавно зі мною стався дуже неприємний інцидент. Це було після вибуху в аеропорту Домодєдова наприкінці січня. Як завжди, на вході до факультету, я показала охоронцеві студентську перепустку. Він же накинувся на мене з нецензурною націоналістичною лайкою, почав ображати і сказав щось стосовно незнання мною російської мови і так далі", - розповідає студентка.

Порушення Конституції

Але студентам з Кавказу дістається у Москві не лише від міліції, охоронців і співучнів. За словами Дмитра Дубровського, професора історії в університеті Санкт-Петербурга та експерта із захисту прав людини, і керівництво університетів подекуди виявляє підозрілість.

"Мої власні студенти мені не відразу сказали, але згодом я дізнався, що усі вихідці з Північного Кавказу мали заповнювати анкети, де їх розпитують про родичів, їхню адресу, приналежність до повстанців, майно, машину тощо. Це просто неподобство! Крім всього це й порушення 51 статті Конституції, яка гарантує, що ніхто не зобов’язаний свідчити проти своїх близьких", - каже професор.

Та ксенофобії в тому чи іншому вигляді зазнають не лише студенти-вихдіці з Кавказу. Загалом у Росії навчаються понад 130 тисяч іноземців. Передусім з Китаю, В’єтнаму та багатьох країн Африки. Уродженець Конго Борис Денгстен приїхав до Росії три роки тому, оскільки навчання тут видавалося найкращим варіантом отримання достойного диплому. Минулого травня, коли він разом з другом проводжали однокурсницю на зупинку, на них вчинили напад дюжина студентів-росіян, які були сильно напідпитку. "Один з них взяв за руку дівчину і спитав, чого, мовляв, вона розмовляє з цими мавпами. Я його запитав, де він бачить мавп, адже ми теж люди, чи ні? А він лише продовжив нас ображати, а відтак сильно вдарив. Я ледь не впав. Мій друг спробував дати їм відсіч, але нас било вже 15-ро молодиків", - розповідає він.

Стиснувши зуби

Але справа закінчилася тим, що студента з Конго просто відрахували з університету, як призвідця бійки. І хоча цей випадок радше виняток, все ж він демонструє виклики, які кидає реальність навчання у Росії для студентів-неєвропейців. Чорношкірі студенти чи вихідці з Азії часто-густо намагаються не виходити з гуртожитку у вечірні години. І незважаючи на те, що вони часто чують колючі зауваження у свій бік навіть від викладачів, скаржаться одиниці, констатує Дмитро Дубровський. "Проблема полягає в тому, що ніхто про це не говорить вголос. Такі країни, як Китай чи В’єтнам навіть не хочуть, щоби їхні громадяни подавали скарги, у крайньому разі нехай студент виїжджає додому, якщо має проблеми. Тож студенти стискають зуби, а ми не знаємо, що насправді відбувається", - зауважує Дубровський.

Справа студента з Конго стала відомою громадськості: він звернувся за допомогою до правозахисників і подав до суду, одначе програв. Тепер він готується повернутися до Конго. Навчання в Росії, каже колишній студент, було найбільшою помилкою його життя.

Автори: Марейке Аден, Дмитро Каневський
Редактор: Леся Юрченко