КС дав зелене світло скасуванню депутатської недоторканності
Дмитро Прокопчук
7 червня 2018 р.
Скасування депутатської недоторканності відповідає Конституції України, виснував Конституційний Суд. Однак при цьому в КС наголосили, що такі зміни можуть вплинути на виконання депутатами їхніх функцій.
Реклама
Конституційний Суд України визнав конституційним законопроект №6773, яким передбачається скасування депутатської недоторканності з відповідними змінами до Основного закону. Про це повідомляється на офіційному сайті КС в четвер, 7 червня. "Цей Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, в цілому відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Висновок Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним і не підлягає оскарженню", - йдеться у заключних положеннях висновку КС.
Водночас КС звертає увагу, що необхідно враховувати стан політичної і правової системи України - "її здатність у разі повної відсутності інституту депутатської недоторканності забезпечити безперешкодне та ефективне здійснення народними депутатами України своїх повноважень". На наслідки повного скасування депутатської недоторканності звертала увагу і Венеціанська комісія, яка наголошувала, що в політичній системі з вразливою демократією, такій, як українська, повне скасування недоторканності може бути небезпечним для функціонування та автономії парламенту.
Як повідомлялося, 19 жовтня 2017 року Верховна Рада направила для висновків до КС президентський законопроект (№7203) та аналогічний до нього депутатський законопроект (№6773) про скасування недоторканності народних депутатів.
За своєю суттю законопроекти №7203 і №6773 відрізняються лише тим, що, згідно з президентською ініціативою, зміни до Конституції щодо скасування недоторканності мають вступити у силу з 1 січня 2020 року.
Для ухвалення законопроекту про внесення змін до Конституції потрібні 300 голосів депутатів. Голова Верховної Ради України Андрій Парубій прогнозував, що таке голосування буде можливим на наступній сесії парламенту, яка розпочнеться у вересні поточного року.
Народні депутати, з яких після Майдану зняли недоторканність
11 народних обранців втратили депутатську недоторканність за три роки - безпрецедентна ситуація в Україні. Утім, усі парламентарі й досі перебувають на волі, вироків щодо них ще не виносили.
Фото: AP
Євген Бакулін, березень 2018
Колишнього очільника "Нафтогазу" та депутата "Опозиційного блоку" підозрюють у причетності до справи про так звані "вишки Бойка". Йдеться про привласненя коштів "Чорноморнафтогазу" на суму 3,2 мільярда гривень під час закупівлі двох бурових установок. Верховна Рада не лише зняла з Бакуліна депутатську недоторканість, а й дозволила його арешт. На момент голосування Бакулін перебував за кордоном.
Фото: picture alliance/dpa/I. Vorobiyov
Михайло Добкін, липень 2017 року
Екс-губернатор Харківщини часів президента Януковича, депутат від "Опозиційного блоку" Михайло Добкін не лише втратив депутатську недоторканність, а й з дозволу Верховної Ради потрапив під арешт. Та вже за кілька днів вийшов з-під варти під заставу в 50 млн грн. Добкіна підозрюють у шахрайстві та зловживанні службовим становищем заради заволодіння землею в Харкові на суму понад 220 млн грн.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Борислав Розенблат, липень 2017 року
Справа депутата "Блоку Петра Порошенка" Борислава Розенблата викликала гучний резонанс - завдяки поширеній у соцмережах історії його зустрічі з "Катериною", яка виявилася агентом НАБУ. Нардепу закидають зловживання владою та отримання сотень тисяч доларів хабарів за просування змін до Податкового і Митного кодексів в інтересах компанії-нерезидента для експорту з України бурштину.
Фото: DW/L.Rzheutska
Максим Поляков, липень 2017 року
Максима Полякова, депутата фракції "Народний фронт", позбавили імунітету за аналогічними підозрами, як і щодо Розенблата, - у лобіюванні інтересів "бурштинової мафії" у тій самій схемі. Щоправда, йому закидають отримання 7,5 тисяч доларів США хабарів задля просування вигідних для компанії з ОАЕ позицій.
Фото: DW/L.Grischko
Олесь Довгий, липень 2017 року
Одіозний з часів свого перебування на посаді секретаря Київської міської ради Олесь Довгий (у центрі) і до Верховної Ради потрапив зі скандалом - йому закидали підкуп виборців у мажоритарному окрузі. Недоторканності позбавили з інших причин - ГПУ побачила у його діях ознаки зловживання службовими обов'язками задля незаконного відчуження десяти земельних ділянок заказника "Жуків острів" у Києві.
Фото: AP
Вадим Новинський, грудень 2016 року
Депутат і бізнесмен від "Опоблоку", якого називають спонсором УПЦ МП. Генпрокуратура України підозрює Новинського в тому, що він разом із Віктором Януковичем, міністром Віталієм Захарченком і начальником ГУ МВС у Києві Валерієм Коряком організував у 2013 році викрадення архієпископа Олександра Драбинка, особистого помічника тодішнього предстоятеля УПЦ МП Володимира.
Фото: imago/ITAR-TASS
Олександр Онищенко, липень 2016 року
Мільйонер, член групи "Воля народу". Втік з України до того, як Рада дала згоду на притягнення його до відповідальності. Онищенку закидають організацію мільярдних розкрадань державних грошей під час видобутку та продажу природного газу. Після втечі оприлюднив записи розмов з іншими політиками, які мали засвідчити корумпованість українських політичних еліт.
Фото: picture-alliance/dpa/R. Vennenbernd
Ігор Мосійчук, вересень 2015 року
Депутат від "Радикальної партії", екс-заступник командира батальйону "Азов" зі зв'язків з громадськістю. Втратив недоторканність за зверненням тодішнього генпрокурора Віктора Шокіна. Шокін показав у Раді відео, на якому чоловік, схожий на Мосійчука, вимагав хабара. Депутат називав відео сфабрикованим. У травні 2016-го Верховний суд постановив, що недоторканність із Мосійчука зняли незаконно.
Фото: picture-alliance/AP Photo/O. Kosarev
Сергій Клюєв, червень 2015 року
Колишній "регіонал", чий бізнес процвітав за часів Януковича. ГПУ підозрює Клюєва в шахрайстві у великих обсягах та розкраданні державного майна. Нардеп втік з України, з 2015 року він перебуває в розшуку. Лише згодом, на початку 2016 року Рада дала згоду на затримання й арешт нардепа.
Фото: Imago/Zumapress
Сергій Мельничук, червень 2015 року
Член групи "Воля народу", екс-командир батальйону "Айдар". ГПУ інкримінує Мельничуку створення банди з кількох бійців "Айдару" з метою наживи, а також розбійні напади та викрадення людей. У червні 2015 Рада дозволила притягти його до кримінальної відповідальності, але провалила голосування за затримання і арешт.
Фото: Imago/Zumapress
Олег Царьов, червень 2014 року
Колишній "регіонал", народний депутат чотирьох скликань. Був одним з лідерів сепаратистського руху в Україні. Називає себе "головою парламенту Новоросії". Проти Царьова в Україні відкрито кілька кримінальних проваджень за заклики до сепаратизму. Парламент дав згоду на арешт і притягнення Царьова до кримінальної відповідальності. Екс-нардеп з 2014 року перебуває в розшуку.