КСУ: Перейменування Кіровоградської області законне
Олена Губар
6 лютого 2019 р.
Конституційний суд України вирішив, що зміна назви Кіровоградської області на Кропивницьку відповідає основному закону.
Реклама
Конституційний Суд України визнав, що законопроект про перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку відповідає вимогам Конституції. Відповідний висновок суду у справі за зверненням Верховної Ради України був оприлюднений у середу, 6 лютого.
Своє рішення суд пояснив тим, що запропонована зміна не стосується предмета прав і свобод людини й громадянина та не передбачає їх скасування чи обмеження. Окрім того, зміна назви області не спрямована на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.
Верховна Рада направила до Конституційного суду проект конституційних змін щодо перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку в листопаді 2018 року (законопроект №8380). Згідно з процедурою, законопроект про внесення змін до Конституції України може розглянути Верховна Рада лише за наявності висновку Конституційного Суду щодо відповідності ініціативи вимогам основного закону.
Після отримання висновків суду парламент може попередньо схвалити такий законопроект не менше, ніж 226 голосами. Після цього, на наступній черговій сесії, парламент може голосувати за нього для ухвалення в цілому. Для цього потрібно не менше 300 голосів депутатів.
У липні 2016 року парламент перейменував у межах декомунізації місто Кіровоград на Кропивницький. Місто, яке раніше називалося на честь комуністичного діяча, соратника Сталіна Сергія Кірова, отримало назву на честь українського драматурга і актора Марка Кропивницького, який народився неподалік від Кіровограда.
Декомунізація свят по-українськи (17.11.2017)
01:33
Радянська пропагандистська мозаїка в Україні
"Декомунізація: українська радянська мозаїка", - так називається чудовий альбом Євгена Нікіфорова, випущений спільно берлінським видавництвом DOM publishers і київським Osnovy Publishing. Погортаємо його разом.
Фото: Ukrainian soviet mosaics/DOM publischers
Крамниця "Струмок", місто Прип'ять. Зона відчуження Чорнобильської АЕС. 1982 р. Автор: Іван Литовченко
Фото: Ukrainian soviet mosaics/DOM publischers
Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище № 4, місто Вінниця. 1980-і рр. Автор: Х. Солдатов
Фото: Ukrainian soviet mosaics/DOM publischers
Панно "Ковалі сучасності" на стіні прохідної Інституту ядерних досліджень НАН України, місто Київ. 1974 р. Автори: Галина Зубченко та Григорій Пришедько.
Фото: Ukrainian soviet mosaics/DOM publischers
"На захист миру" та інші панно на Проспекті Перемоги, місто Київ. 1968 р. Автори: Іван Литовченко, Володимир Прядка.
Фото: Ukrainian soviet mosaics/DOM publischers
"Ленін, прапор поколінь". Палац культури, місто Кременчук. 1972 р. Автори: Л. Сидоренко, А. Котляр.
Фото: Ukrainian soviet mosaics/DOM publischers
Будинок культури ім. Володимира Сосюри, місто Лисичанськ. 1967 р. Автор невідомий.
Фото: Ukrainian soviet mosaics/DOM publischers
"Скрипаль". Київський палац дітей та молоді (колишній Центральний палац піонерів), місто Київ. 1963-1968 рр. Автори: Ада Рибачук, Володимир Мельниченко.
Фото: Ukrainian soviet mosaics/DOM publischers
Залізничний вокзал Дніпропетровськ-Південний, місто Дніпро. Середина 1970-их років. Автор невідомий.
Фото: Ukrainian soviet mosaics/DOM publischers
Ринок "Черемушки", місто Одеса. Автор: Валентин Ковальов.
Фото: Ukrainian soviet mosaics/DOM publischers
"Прометеї". Школа № 5 міста Донецька. 1965 р. Автори: Алла Горська, Галина Зубченко, Геннадій Марченко, Григорій Синиця.
Фото: Ukrainian soviet mosaics/DOM publischers
Національний університет фізичного виховання і спорту України, місто Київ. 1977-1979 р. Автор: Ернест Котков.
Фото: Ukrainian soviet mosaics/DOM publischers
"Червона армія". Станція метро Палац "Україна", місто Київ. 1984 р. Автори: Степан Кириченко, Роман Кириченко.
Фото: Ukrainian soviet mosaics/DOM publischers
Панно "Очаківщина - край виноградарів і рибалок", місто Очаків. 1970-рр. Автор: Т. Бережний
Фото: Ukrainian soviet mosaics/DOM publischers
Обкладинка альбому Євгена Нікіфорова "Декомунізація: українська радянська мозаїка", випущеного спільно берлінським видавництвом DOM publishers і київським Osnovy Publishing.