Архітектурне диво постає на одному з островів на Ельбі, який раніше був забудований величезними складами гамбурзького порту. Будівництво помпезно розпочалося 2008 року і вже за два з половиною роки сучасна мегабудівля мала би стати в один ряд із відомими на весь світ оперою у Сіднеї та музеєм Ґуґґенгайм у Більбао. Така масштабність має підкреслити перевтілення Гамбурга з міста торгівців у сучасний культурний центр світового масштабу.

Однак об’єкт престижу поступово може перетворитися на ганебний стовп для місцевої влади. Термін здачі об’єкту будівельники переносили вже двічі. Нещодавно генпідрядник Hochtief заявив, що будівництво може затягнутися до 2013 року. А витрати, за попередніми оцінками, збільшаться ще на 24 мільйони євро. Таким чином вартість мега-проекту для міста вже обчислюється майже 350 мільйонами євро замість початкових 77. Городяни вже називають філармонію «могильником податкових грошей», а опозиція у земельному парламенті створила слідчу комісію, яка має з’ясувати: куди діваються кошти.

Будівництво без кінця

Тим часом Hochtief взагалі відмовляється називати яку-небудь дату завершення будівництва, так само будівельники мовчать про причину затримки, нарікає представник міської влади Геріберт Лейтнер. «Нам хотілося би розібратися, в чому проблеми. Досі ми отримували від Hochtief лише усні відповіді. Однак нам досі не зрозуміло, що там зі сталевими конструкціями», - зізнається чиновник. Як пише місцева преса, будівельники не можуть як слід втілити задум швейцарських архітекторів щодо концертної зали, яка має постати зі складних сталевих конструкцій.

«Будівництво століття» перетворюється для гамбурзьких музикантів у справжню трагедію. Інтендант філармонії Крістоф Лібен-Зойттер боїться взагалі залишитися без спонсорів. «Проблема не лише у тім, що будівництво дорожчає. Найгірше те, що через постійні негативні повідомлення у ЗМІ дедалі важче знайти спонсорів під майбутні проекти. Нам потрібно здавати приміщення в оренду під різні заходи, але підписувати відповідні угоди ми зможемо лише тоді, коли будуть хоч якісь точні дати здачі об’єкту», - нарікає інтендант.

Можна було б і дешевше

Аби хоч якось символічно згладити гнів гамбурзьких шанувальників музики, Лібен-Зойттер вже організовує концерти «Філармонії на Ельбі». Щоправда, відбуваються вони поки в інших концертних залах міста. Тим часом інтендант, схоже, вже й сам не радий, що погодився на ідею можновладців про «колосальний храм культури». «Філармонія на Ельбі має дві ідентичності. Це концертна зала, але й водночас архітектурний символ. Гарну концертну залу, звісно, можна було би побудувати значно дешевше і скромніше», - знизує плечима Лібен-Зойттер.

Сам інтендант вже багато років займається благодійністю – безкоштовно навчає музики дітей з бідних сімей. Можливо, замість мега-філармонії він би радше зробив за ці мільйони щось для молодого покоління. Але політики розпорядилися по-своєму.

Автори: Дірк Шнайдер/Євген Тейзе

Редактор: Тетяна Бондаренко