У нідерландському Леувардені проект "Культурна столиця Європи" перетворився на справжній соціальний експеримент. За допомогою культури та мистецтва у столиці регіону Фрисландія хочуть розробити концепцію омріяного відкритого суспільства (фризькою - "iepen mienskip"). У рамках численних виставок, майстер-класів та перформансів мають порушуватися такі непрості теми, як сталий розвиток, розмаїття та соціальна нерівність. "Ми ризикнемо зробити те, що ще ніколи не робили в такому масштабі та на такому рівні", - інтригує офіційний сайт культурної столиці Європи "Луеварден-Фрисландія 2018".

На перетині селянства і мистецтва

Утім, втілювати великі амбіції збираються досить приземлено. Організатори ставлять при цьому в центр уваги селянські традиції регіону. Численні елементи програми "Культурної столиці" прямо стосуються сільського господарства - ключового сектору економіки регіону. У рамках проекту Farm of the World (з англійської - "Світова ферма") на давно закинутій селянській ділянці одночасно вирощуватимуть біо-овочі та презентуватимуть мистецькі витвори, вироблені з вторинних матеріалів. А музична театральна вистава "Загублені в теплиці", яку демонструватимуть в рамках проекту, розповідає історію дружби між фризами та поляками, які працюють на сільськогосподарських полях регіону, порушуючи таким чином водночас як тему сталого розвитку, так і інтеграції.

Пасує до концепції "Культурної столиці" в Леувардені і інформаційний центр для гостей міста, розміщений у колишній в'язниці - De Blockhuispoort. Під час щотижневих дискусійних клубів місцеві жителі, гості міста та митці обговорюють, як досягнути суспільних змін та як вони мають виглядати. Для тих же, кому більш до вподоби класичний варіант туризму, організатори підготували кілька заходів за межами Леувардена. У рамках "Культурної столиці" в сусідній з Фрисландією провінції Гронінген проходить виставка пейзажного живопису епохи романтизму "Романтизм Півночі - від Фрідріха до Тернера".

Коштів на заходи в рамках "Культурної столиці" Леувардена не бракує. Фінансування обсягом майже 80 мільйонів євро - більш, ніж солідне. Адже друга "Культурна столиця Європи-2018" - столиця Мальти Валлетта - має на все про все лише 10 мільйонів.

Бароковий спадок Мальти

Якщо заходи в рамках "Культурної столиці Європи" в Леувардені планують розпочати по-нордичному спокійно з виступів дитячого хору та безплатного входу в музеї на вихідних наприкінці січня, то на порядку денному на Мальті - вечірка-відкриття, що триватиме цілий тиждень. Організатори обіцяють відвідувачам традиційне острівне свято - мальтійською "festa" - з музикою, танцями та вуличним мистецтвом. Причому святкуватимуть відкриття "Культурної столиці" не лише на основному однойменному острові держави, Мальті, але й на сусідньому, другому за величиною, острові Гозо.

Попри скромний бюджет програма мальтійської "Культурної столиці" заповнена численними заходами. Впродовж року у Валлетті на інших містах Мальти заплановано 140 проектів та 400 різноманітних культурних заходів. Загальну тему заходів на Мальті вирішили прив'язати до "Європейського року культурної спадщини", яким оголошений 2018 рік. Тож Валлетта в рамках "Культурної столиці" хоче зробити акцент та "унікальній спадщині мальтійських островів".

До неї належить, з одного боку, барокова архітектура острова, яка має постати перед відвідувачами в оновленому вигляді, а з іншого - прив'язаність до води, моря, яке оточує країну з усіх боків і має стати тлом яскравих змагань. У програмі "Культурної столиці Валлетта-2018" також і традиційні заходи на кшталт кіно- та літературного фестивалю і показу мод.

Великобританія без "Культурної столиці" через Brexit

Першою "Культурною столицею Європи" 1985 року стали Афіни. Ініціатива проекту надійшла від тодішньої глави міністерства культури Греції Меліни Меркурі. Мета - розповісти широкому загалу про культурні особливості різних європейських міст. Відтоді проект, на який виділяються кошти і з бюджету Євросоюзу, перетворився на каталізатор розвитку міст та туризму.

Британський Ліверпуль, який був "Культурною столицею" 2008 року, за власними даними, інвестував тоді в проект близько 200 мільйонів євро, але вже отримав близько 900 мільйонів додаткових доходів. Збільшилася, зокрема, й кількість гостей у місцевих готелях та інших закладах для ночівлі відвідувачів міста. Через це рішення Єврокомісії більше не допускати британські міста до конкурсу на звання "Культурної столиці" у зв'язку з майбутнім виходом країни з ЄС виглядає особливо прикро.

"Культурні столиці Європи" обираються за ротаційним принципом. Черга Великобританії мала б настати 2023 року, коли країна, за планом, вже не буде членом ЄС. Але не лише країни-члени Євросоюзу можуть подавати свої заявки. "Культурною столицею" може стати й місто з країни, яка входить до Європейського економічного простору (Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія), або ж країна, яка подала заявку на вступ до ЄС. Британські міста Лідс, Данді та Ноттінгем вже навіть подали свої заявки на здобуття права стати "Культурною столицею Європи" з великими бюджетами, але в Брюсселі їх тепер не розглядатимуть. Які міста стануть "Культурними столицями Європи-2019", вже відомо. Це буде Матера в Італії та Пловдив у Болгарії.