Забобони Західної Європи

Кишенькові талісмани, добрі чи погані прикмети для наступного дня, улюблені цифри під час гри в лото – деякі звички та щоденні ритуали сьогодні вже перетворилися на ознаки забобонності. У наші дні було б не так вже погано, якби оракул міг наперед сказати, хто буде чемпіоном Європи з футболу або які цифри будуть виграшними в лотереї. Виставку забобонів за останні 500 років можна відвідати у Музеї релігійної культури «Religio» в містечку Тельґте, що у Північному Рейні-Вестфалії.

«Забобонність завжди було тісно пов’язана зі страхом перед майбутнім», – говорить керівник музею Томас Остендорф. І сьогодні мало що змінилося. До 23 вересня у музеї буде виставлено понад 160 експонатів, зокрема 300-літні амулети, маятники, чарівні палички, карти Таро чи так звані відьомські дошки, за допомогою яких нібито можна встановити контакт з потойбіччям. Навіть можна побачити оригінальний «Молот відьом» (Hexenhammer) 1511 року видання – книгу, яка вважалася релігійним обґрунтуванням полювання на відьом у XVI столітті. Також на окремому екрані демонструють відео про нібито справжні таємні причини терористичного нападу на World Trade Center у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року. Виставка пропонує відвідувачам замислитися і над власною забобонністю.

Молоді таланти у Байройті

Молодих музикантів різних національностей і, можливо, майбутніх зірок в серпні можна побачити й почути в баварському Байройті. Очікується, що в 62-му фестивалі для молодих митців візьмуть участь 360 представників 35 країн. Вони повинні перетворити місто, де щорічно відбувається фестиваль музики Рихарда Ваґнера, на сцену для молодих талантів. При цьому для виконавців має першочергове значення не лише музика, а й культурний обмін, стверджує директор фестивалю Сіссі Таммер. Молодим музикантам також будуть запропоновані майстер-класи й різноманітні можливості виступити на сцені. А 10 000 відвідувачів фестивалю (саме на таку кількість розраховують організатори) зможуть насолодитися першокласними концертами.

Поєднання видовищності та професіоналізму

65-й Міжнародний кінофестиваль у Локарно цього року робить ставку на зіркових гостей: очікується, що з 1 по 11 серпня у Швейцарії перебуватимуть такі легендарні актори, як англійка Шарлотта Ремплінґ, француз Ален Делон і американець Гаррі Белафонте. Олів’є Пер, художній керівник фестивалю, наголошує, що для нього важливо запропонувати публіці оптимальне поєднання незабутнього шоу та якісної кінопрограми. Завдяки такому підходу протягом останніх кількох років Локарно забезпечив собі славу найважливішого європейського кінофестивалю після Канн, Берліна й Венеції. 19 художніх і документальних фільмів будуть змагатися за головний приз – «Золотого леопарда».

Взагалі в різних секціях фестивалю буде представлено майже 300 стрічок. Гламурною родзинкою фестивалю вже вважають новий фільм Стівена Содерберга «Magic Mike», а також показ класичної екранізації 1957 року роману Франсуази Саган «Привіт, смутку!» («Bonjour Tristesse»). Фільм є частиною ретроспективного перегляду робіт Отто Премінґера, австрійського режисера, який у 1935 році, втікаючи від нацистського режиму, емігрував до Сполучених Штатів Америки.

З днем народження, Готценплотце!

Розбійник Готценплотц, чарівник Цвакельман, вахмістр Димпфельмозер, винахідливий Касперль і сьогодні завойовують дитячі серця – ось вже 50 років. 1 серпня 1962 року вийшла в світ перша книжка Отфрида Пройслера про розбійника Готценплотца. Пізніше вона була перекладена понад 30 мовами, у тому числі й корейською, литовською, російською та мовою африканс. Також за мотивами книжки створили фільм, театральні вистави, грамплатівки, ігри, одяг і ще багато чого. Потім з’явилися два наступні томи історії про розбійника. За даними видавництва Thienemann у Штутгарті, в усьому світі три книги про Готценплотца розійшлися накладом більше 7,5 мільйонів екземплярів, з яких 5 мільйонів були продані в Німеччині.

До 15 вересня 2012 року Земельна бібліотека Вюртемберга в Штутгарті запрошує завітати на виставку, присвячену п’ятдесятиріччю Готценплотца. Хто не має змоги її відвідати, може перечитати класику дитячої книги Отфрида Пройслера.