1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Кумівство в українській політиці залишається нормою

Лілія Гришко2 жовтня 2014 р.

Кумівство в українській політиці залишається нормою і за нової влади. Чи готове українське суспільство й надалі терпіти просування у владу "своїх" і що потрібно, аби позбавитися непотизму?

Генпрокурор Ярема отримав високу посаду одночасно зі своїм сином
Генпрокурор Ярема отримав високу посаду одночасно зі своїм синомФото: imago

Кум, сват, брат і навіть діти прилаштовані на роботу за протекції високопосадовця - це реалії української політики. Попри те, що представники влади з екранів телевізорів закликають українців "жити по-новому", самі вони по-новому працювати , судячи зі всього, не збираються.

Місця для "своїх"

Президент Порошенко не став відмовляти свого сина йти у Верховну РадуФото: Reuters/Valentyn Ogirenko

Зокрема, президент Петро Порошенко абсолютно немає нічого проти того, щоб його старший син Олексій став депутатом Верховної Ради. Так само, як було в його попередника на посаді Віктора Януковича, син якого був депутатом парламенту. Утім, Порошенко-молодший принаймні йде в окрузі, а не на теплому місці у списку. "Це відповідальне рішення дорослої людини. Якби мажоритарної системи не було, я би його до списку не взяв. Забагато питань було би", - заявив на прес-конференції в Києві президент. Партію Блок Порошенка, який за соціологічними опитуваннями посяде перше місце на на виборах до Верховної Ради, очолює кум українського президента Юрій Луценко, який торік хрестив з дружиною Порошенка дитину нинішнього депутата Юрія Стеця.

Також претендують на місця у новому парламенті три брати Балоги Віктор Іван і Павло, які йдуть на вибори по мажоритарним округам у Закарпатській області. Син колишнього голови Верховної Ради депутата Володимира Литвина - 25-річний Іван Литвин - балотується в депутати в окрузі, розташованому у рідній для його батька Житомирській області. "Непотизм, тобто кумівство та родинні зв’язки в політиці та на державній службі не є ще для України рудиментом. Це проблема, яка не вирішується роками. У нас більшість державних посад заповнюється "своїми", а не професіоналами, які зайняли б посаду через відкриті конкурси та змагання компетенцій", - зауважив в інтерв’ю DW представник громадськоїх ініціативи "Чесно", головний редактор сайту "Чеснометр" Вадим Гудима.

Швидкий кар’єрний ліфт сина Яреми

Однак всіх своїх соратників у непотизмі перевершив нинішній генпрокурор Віталій Ярема. Його син Валерій, психолог за освітою, лише у червні цього року прийшов на держслужбу - в апарат Укрдержреєстру. У той же місяць, коли Ярема - старший очолив Генеральну прокуратуру. А вже за чотири місяці Ярема-молодший очолив департамент у Держреєстрслужбі. Як повідомили журналістам видання "Українська правда" в Укрдержреєстрі, після призначення 26-річний син генпрокурора фактично виконував обов'язки директора департаменту, "у зв'язку із хворобою директора".

У відомстві пояснили, що до повноважень очолюваного Яремою-молодшим департаменту належить розробка нормативно-правових актів у сфері реєстрації нерухомості, проведення їхніх експертиз та інформаційно-консультаційна робота. Сам генпрокурор Віталій Ярема стверджує, що його син працює чесно, не бере хабарів і заробляє 6, 5 тисяч гривень як звичайний держслужбовець.

Відкриті конкурси можуть змінити ситуацію

Виборчий список партії Порошенка очолив його кум Юрій ЛуценкоФото: picture-alliance/dpa

"Син і сам генпрокурор працюють не в одній структурі і тут формально немає конфлікту інтересів. Однак бентежить те, що дерслужбовцем такого високого рангу син високопосадовця став у такий короткий термін. У Європі на це претенденту потрібні роки чи навіть десятиліття, навіть якщо він і надзвичайно здібний", - наголошує експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук. На його переконання, такий швидкий кар’єрний ліфт для дітей окремих високопосадовців свідчить про те, що нинішній закон про державну службу в Україні не працює. За словами Банчука, нині експерти підготували новий реформаторський закон про державну службу, в якому чітко прописані критерії просування по службі. "Тільки відкриті конкурси з прийняття на роботу, просування по службі, проведення тендерів тощо можуть побороти непотизм в Україні. Тільки публічний тиск", - наголошує Банчук.

Нині саме громадський тиск і публічність змушують українських політиків замислитися про наслідки кумівства для їхньої кар’єри, каже Вадим Гудима. Саме тому, на його думку, журналісти мають надавати великого суспільного резонансу таким родинним зв’язкам у політиці та владі. "Поступово посадовці починають усвідомлювати це і пробують уникати так себе підставляти. Але це процес довготривалий", - попереджає представник руху "Чесно". Окрім цього Гудима вважає за потрібне створити дієву прозору систему конкурсних відборів на державну службу, а незалежним ЗМІ радить не залишати без уваги тему кумівства в українській політиці. "Сама по собі наявність династій у політиці – це не погано. Але ж потім всі ці люди, будучи на державних посадах починають підтримувати бізнес інтереси одне одного і виникають корупційні ризики. Це треба зупиняти", - переконаний Вадим Гудима.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW