1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

MOOCs: топ-університети в мережі

Шон Сініко, Аніта Грабська13 березня 2013 р.

Бажаєш безкоштовно повчитися в Гарварді? Та ще й не виходячи з дому, без контрольних та іспитів? Тоді шукай в інтернеті MOOCs – Massive Open Online Courses. Тут діляться знаннями з усього світу.

Фото: Screenshot

Професор Карлос Мартінез живе у Сан Сальвадорі - столиці центральноамериканської країни Ель Сальвадор. Електроінженер викладає в національному університеті і скаржиться на поганий навчальний план. Добре, що є колеги в Технічному університеті Массачусетса (США). Ця вища школа, скорочено МІТ, вважається однією із найкращих у світі. Знання й дослідження не лишаються в стінах університету: ними діляться з усіма, хто хоче.

Цим і користується професор Мартінез з Ель Сальвадору, котрий записався на один із курсів MOOCs. Приємно вражений тим, що вивчив, професор переконує багатьох колег, що отримати доступ до великих обсягів знань можна інакше, ніж колись. "Професори у країнах, що розвиваються, не мають такого академічного тиску як їхні колеги у розвинених країнах", – каже вчений. "Багато професорів мають дуже обмежені знання у своїй сфері. Завдяки MOOCs науковці відчувають професійний виклик, бажання розвивати свої знання".

Навчать ученого

Університети з дистанційною формою навчання та онлайн-курси існують вже не одне десятиліття. Але що швидшим стає інтернет, то більші обсяги знань можуть передаватися. Зазвичай на MOOCs пропонують довгі відеолекції з тестами й дискусійними форумами, де користувачі можуть самі вирішити, в якій формі краще сприймати інформацію. Через записи у блогах, лінки та власні відео користувачі можуть доповнювати й коментувати теми. Так виникають онлайн-платформи, де вільно розповсюджуються знання і щораз більше людей із усього світу беруть у цьому участь.

Найбільше курсів пропонують великі організації. Наприклад, "Coursera" працює з 62 інститутами у всьому світі. У програмі "edX", окрім Массачусетського університету, беруть участь Гарвард, Берклі та інші славнозвісні альма-матер. Перша в Німеччині онлайн-платформа, де пропонують свої курси багато різних вищих шкіл, зветься "OpenCourseWorld". Тут, зокрема, представлені університети Гамбурга, Заарланда, Технічний університет Мюнхена та чимало дослідницьких організацій. Більшість курсів розраховані на студентів та випускників.

Треба знати англійську

Курс MOOCs переважно складені англійською. Воно й не дивно, адже більшість трансльованої інформації походить зі США. Проте цікавість до MOOCs не обмежується англомовними країнами. На "Coursera", наприклад, зафіксували, що перший мільйон їхніх користувачів походить зі 196 країн: 38 відсотків – зі США, майже 6 відсотків – із Бразилії, 5 – із Індії та 4 відсотки – з Китаю. Нещодавно "Coursera" та "edX" оголосили, що у співпраці з партнерами з інших країн пропонуватимуть курси не лише англійською.

Тест від CourseraФото: Coursera, Inc

Багато нових знань можна здобути й на платформі Хан-академії з Каліфорнії (Khan-Academy). На відміну від попередніх платформ, ця орієнтується на школярів та абітурієнтів. Тут теж помітили, що відео та онлайн-тести затребувані за кордоном. Нині сайт має підтримку Google і частково фінансується з коштів Фонду Білла й Мелінди Гейтс. У 2012 році платформу номінували на конкурс The Bobs, яким Deutsche Welle підтримує інтернет-активізм.

Шкільна освіта навпаки

"Вправи, які супроводжують відео, студенти використовують набагато більше, ніж коли переглядають різні ролики одне за одним, тому що вони більше стосуються практики", – вважає освітній експерт ЮНЕСКО Стів Вослу, який був у 2012 році членом журі конкурсу The Bobs. На його думку, це хороший приклад "класу навпаки", який можна використовувати в усьому світі. "Клас навпаки" ("Flipped Classroom") – це англійський термін, який означає, що вчителі виставлятюь навчальний матеріал у вигляді відео. Школярі переглядають це вдома і опрацьовують побачене на уроці. Тобто урок і виконання домашніх завдань міняють місцями.

Це допомагає значно заощадити час, вважає професор Кристіан Шпаннаґель, професор математичної дидактики в Педагогічній школі Гайдельберга: "Я вже давно цього не визнаю – збирати 200 людей, щоби прочитати лекцію, яку я вже кілька разів читав", – пише він у своєму блозі. "Чому всі студенти мають приходити в одну аудиторію, щоб колективно щось сприймати?.. Чи не було б краще, коли ми, зібравшись у одному приміщенні, поспілкувалися одне з одним?" – аргументує професор.

"Дискусія замість читання лекцій"Фото: Fotolia/Robert Kneschke

Для знань і школа не потрібна

Проте навіть найбільші прихильники MOOCs визнають, що ця модель навчання має свої межі. Оскільки курси слухають дуже багато людей, спілкування між ними та викладачами ускладнене. Але в деяких випадках це вдається чудово.

Карлос Мартінез із Ель Сальвадору познайомився з 16-річним школярем, котрий записався на один із курсів Массачусетського університету, дізнавшись про існування MOOCs. Юнак вивчав таким чином математичний аналіз, який у вищих школах Ель Сальвадора не викладають. "Він цікавиться електронікою і хоче подорожувати за кордоном, та не має для цього грошей", – розповідає професор. "Проте хлопець хоче вчитися і залюбки здобув би стипендію, щоб навчатися за кордоном. За допомогою MOOCs він може цього досягти", – переконаний професор.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW