Подання президентом України Петром Порошенком проекту змін до Конституції несподіванкою не стало. Адже він неодноразово висловлював бажання закріпити в Основному законі курс на членство у ЄС і НАТО.

Однак ЄС не вважає, що зараз на часі навіть визнавати перспективу членства України або ж Грузії чи Молдови. А НАТО дотримується своєї обіцянки колись прийняти Україну, але практично поки мова про План дій щодо членства і близько не йде.

Що наблизить Україну до членства у ЄС?

Яким же чином на цьому тлі сприйняли в Брюсселі пропозицію Порошенка? З одного боку, ініціатива значної уваги не привернула. Можливо, причина й у тому, що вона поки ще на ранніх етапах. З іншого боку, навіть ті, хто підтримує європейську та євроатлантичну перспективу для України, сприйняли ідею зміни Конституції без великого ентузіазму.

Постійний доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Ґалер (Michael Gahler) зазначає: "Ми переконані, що більшість людей дивиться в напрямку Європи. І ми маємо це переконання незалежно від того, закріплено це у Конституції чи ні", - зауважує представник фракції Європейської народної партії у розмові з DW. Але для Ґалера є питанням, чи є необхідність закріплювати таке бажання в Основному законі.

Його колега, соціал-демократ Кнут Флекенштайн (Knut Fleckenstein) називає беззаперечним правом українців вирішувати, що прописувати у своїй Конституції. "Утім, я надаю перевагу тому, щоб ми замість розмов про мрії про завтра зосереджувалися на сьогоднішній роботі. Є достатньо роботи, аби спершу імплементувати угоду про асоціацію", - зауважує член комітету Європарламенту з закордонних справ.

Основне завдання - угода про асоціацію

Євродепутатка Ребекка Гармс (Rebecca Harms) з фракції Зелених називає Угоду про асоціацію між ЄС і Україною "надзвичайно важливим" кроком. "Реалізація того, про що вже домовилися, є шляхом, яким Україна врешті-решт зможе досягти членства у ЄС", - наполягає член делегації Європарламенту з асоціації з Україною в інтерв'ю DW.

На думку Гармс, Україна зараз потребує інших "великих" рішень. Наприклад, необхідним є новий закон про вибори. "Реформа виборчого права стабілізувала би демократію в Україні та укріпила би фундамент для курсу на Євросоюз", - говорить політик з Німеччини.

Ґалер нагадує, що часто трапляється, коли реальність відрізняється від конституції. Тому недостатньо просто мати "гарний текст". "Я хотів би тієї реальності, яка приведе Україну до ЄС і НАТО. Вона буде лише тоді, коли основоположні демократичні та інституційні реформи будуть незворотніми", - наголошує депутат.

НАТО позицію не змінює

У прес-службі НАТО на запит DW лише вказали на декларацію саміту в Брюсселі, зокрема на таку цитату в ній: "Ми непорушні у нашій підтримці права України вирішувати своє майбутнє та зовнішню політику самостійно та без втручання ззовні. У світлі знову заявлених прагнень України до членства у НАТО, ми вірні нашим рішенням, ухваленим на саміті в Бухаресті".

Як відомо, 2008 року в столиці Румунії країни Альянсу погодилися, що Україна та Грузія "стануть членами НАТО". Водночас десять років потому в Брюсселі лідери держав Альянсу вжили вирази "членство" та "План дій щодо членства" стосовно Грузії. А щодо України лише підтвердили рішення в Бухаресті.

 

Чого хоче більшість?

Ребекка Гармс зауважує, що хоча підтримка членства у НАТО за час війни на Донбасі та окупації Криму зросла, однак вона досі не є достатньо високою. Вона наголошує, що зміни до Конституції слід робити лише тоді, коли є широкий консенсус. "Наскільки широким є консенсус, я не беруся на сьогодні судити", - додає Гармс.

Згідно з останнім опитуванням, проведеним з цього питання Київським міжнародним інститутом соціології, навесні цього року вступ до НАТО і ЄС підтримувала лише відносна більшість опитаних - 41,5 та 46 відсотків відповідно. А от до Митного союзу з РФ воліли б вступити лише менше дев'яти відсотків.

З прицілом на президентські вибори

Експерт брюссельського представництва Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Бруно Лете називає ініціативу Порошенка хорошою, оскільки "вона накладає до певної міри правове, але здабільшого моральне зобов'язання вшанувати спадок революції на Майдані 2014 року". Як і євродепутати, аналітик наголошує, що головне - це підкріпити діями ці слова. Попри "велетенський прогрес", Україні ще треба дуже багато зробити. "У Брюсселі досі є переконання, що Київ не готовий до членства у ЄС у короткостроковій перспективі", - зазначає Лете.

На ініціативу Порошенка він також дивиться через призму президентських виборів, які мають відбутися навесні 2019-го. Причому йдеться про образ Порошенка не лише серед виборців, але і у європейських столицях. "Фактично, президент України говорить: Якщо ви хочете більше Європи в Україні, то я є тим кандидатом, якого варто підтримувати", - пояснює експерт.

Ризики та небезпеки

Порошенко неодноразово заявляв, що хотів би провести референдум щодо членства у НАТО. Міхаель Ґалер застерігає: у Європі вже не раз траплялися ситуації, коли референдуми ставали майданчиком для висловлення незадоволення владою. "Якщо люди недостатньо задоволені урядом, то яке би запитання цей уряд не поставив, люди спершу кажуть "Ні!", - пояснює депутат.

Але є ризики навіть і без проведення референдуму. Ґалер висловлює надію, що у Верховній Раді під час голосування у другому читанні знайдуться 300 голосів "за". "Якщо ж не знайдуться, то це виставить у негативному світлі справжнє позиціонування (щодо підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції в Україні. - Ред.)", - попереджає німецький політик.