Страшний сон усіх росіян став реальністю: ціна на нафту за останні кілька місяців знизилася приблизно на 30 відсотків. Для водіїв країн Заходу це означає, що, ймовірно, знизиться ціна на пальне. А от понад 145 мільйонів жителів третьої за величиною країни-виробника нафти у світі не надто раді такій тенденції. Адже зниження цін на "чорне золото" може дуже негативно позначитися на їхніх статках. Найбільше доходів Росія отримує за рахунок експорту нафти. Причому набагато більше, ніж від експорту газу, до якого прикута увага світових медіа. Утім, "блакитне паливо" також стає дешевшим через прив’язку до ціни на нафту, яка прописана в експортних угодах російського концерну "Газпром".

Без регуляції Центробанку

Те, що ціна на найважливіший експортний товар впала, росіяни довідалися не лише з новин чи дискусій у медіа. Цифри на вивісках у пунктах обміну валют також свідчать про те, що щось вийшло з-під контролю.

Адже вартість рубля цього року по відношенню до долара США та євро знизилася на 30-40 відсотків, причому в кінці жовтня - на початку листопада росіяни почали панічно продавати вітчизняну валюту. Після цього, 10 листопада, російський Центральний банк, якому доводилося витрачати мільярди на регулярні купівлі для підтримки валюти, повністю відпустив курс рубля у вільне плавання. Раніше такий крок планувався на кінець року.

Російський президент останні коливання на російському валютному ринку не пов'язує з "фундаментальними причинами та факторами". Таку думку Володимир Путін висловив під час саміту лідерів Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), 10 листопада. Утім, експерти не погоджуються з твердженням глави держави. Вони вказують, зокрема, на швидке сповільнення економічного зростання, яке розпочалося вже в 2013 році та привело Росію цього року до межі рецесії, до потужного витоку капіталу, до зменшення іноземних інвестицій та, звісно, до зниження ціни на нафту, яке у свою чергу зумовило зменшення валютних надходжень.

Взаємозв'язок економіки та цін на нафту

Окрім ціни на нафту, чимало інших негараздів, від яких потерпає Росія, зумовлені внутрішніми чинниками. "Фундаментальні причини полягають у тому, що впродовж останніх десяти років у державі практично не проводилося жодних реформ. Сьогодні ми маємо результат цієї політики", - вважає колишній прем’єр-міністр Росії (у 2000 - 2004 роках) та нині опозиційний політик Михайло Касьянов. Крім того, він назвав дві причини падіння рубля цього року: "агресія Росії проти України" та санкції Заходу, які за нею слідували.

Натомість професор Максим Миронов, який викладає фінанси у мадридській бізнес-школі IEBusinessSchool, вважає, що анексія Криму та "інші результати політики Путіна" зіграли другорядну роль у знеціненні рубля. Вирішальною, на його думку, стала ціна на нафту. "Зростання у 2000-их роках стало результатом кореляції між російською економікою та ціною на нафту, а знецінення останніх місяців стало наслідком цих взаємозв’язків", - написав експерт у російській газеті "Ведомости".

Для більш наочної ілюстрації своїх аргументів Миронов пропонує вимірювати зарплату росіян не у доларах чи рублях, а барелях. За його словами, середня заробітна плата складала б приблизно 10 барелів. Коли нафта коштувала 10 доларів США, люди заробляли 100 доларів США, а коли ціна зросла до 100 доларів США, у гаманці опинялися 1000 доларів США. З липня цього року росіяни у середньому збідніли на 30 відсотків, адже саме на стільки знизилася ціна на нафту.

Низька купівельна спроможність та інфляція

Не слід сприймати розрахунки експертів буквально та повністю їм довіряти, але вони наочно показують зниження купівельної спроможності людей у країні, в якій, за словами Миронова, "нафту та іншу сировину експортують, а все інше імпортують". На велику залежність від імпорту у розмові з DW вказав і міністр економіки реформаторського уряду початку 1990-их років Андрій Нечаєв. "На різних ринках доля імпортних товарів становить від 20 до 100 відсотків. Зараз девальвація рубля по відношенню євро склала близько 25 відсотків, а це значить, що автоматично імпортні товари стали на 25 відсотків дорожчими". Тобто якщо курс рубля відносно євро зменшиться на понад 25 відсотків, то всі товари, привезені з Єврозони, подорожчають автоматично на 25 відсотків.

Для громадян Росії, які й без того страждають від майже 9-тивідсоткової інфляції, обвал курсу рубля - тяжкий удар. А от для економіки держави - ні. Російський міністр фінансів Антон Сілуанов нещодавно підрахував: зниження ціни на нафту на один долар приведе до нестачі 70 мільярдів рублів. Водночас збільшення курсу долара на 1 рубль принесе у державний бюджет додаткові 180-200 мільярдів рублів.

Цілком ймовірно, що формально рік для Росії попри зниження цін на нафту закінчиться вищими надходженнями до державного бюджету. Те, що надходження здійснюватимуться за рахунок знеціненого та послабленого інфляцією рубля, - зворотний бік медалі. Валюти російському урядові та великим нафтовим та газовим компаніям точно бракуватиме. Західні експортери, які досі мали великі надії на російський ринок, дуже болісно відчують це на собі.