Волкер: ЄС має перевірити як застосовуються санкції щодо РФ
Володимир Єсіпов | Аніта Грабська
28 листопада 2018 р.
Спецпредставник Держдепартаменту США з питань України в інтерв'ю DW оцінив можливість запровадження нових санкцій щодо Росії й розповів про причини для призупинення "Північного потоку-2".
Курт Волкер: Ну, я бачу, що європейські партнери вже почали обговорювати цю тему: чи потрібно запроваджувати додаткові санкції у зв'язку з атакуванням Росією кораблів українських Військово-морських сил. Гадаю, Європі варто уважно поглянути на імплементацію вже чинних санкцій. Нині діють жорсткі європейські санкції щодо Криму. Але чи так суворо вони застосовуються насправді?
Головне завдання в тому, що ті, хто займається бізнесом у Криму, не повинні мати можливість займатися бізнесом у Євросоюзі. Я думаю, варто глянути свіжим поглядом, з європейської перспективи, чи застосовуються санкції потрібним чином.
Наскільки реалістичним є запровадження санкцій щодо "Північного потоку-2"?
Як бачимо, на тлі цього інциденту в Німеччині знову спалахнула дискусія, чи варто продовжувати реалізацію проекту "Північний потік-2". Думаю, що це є й відображенням занепокоєності США з цього приводу, яка висловлюється ось уже кілька років. Неспокій щодо того, що це чистісінький геополітичний проект Росії: постачати газ на Захід безпосередньо, в обхід України й інших держав у Східній Європі. При цьому посилюючи тиск і розширюючи безпосередній бізнес із партнерами в Західній Європі.
Як бачимо, причини призупинити цей проект є. Окрім того, виникають питання щодо його відповідності антимонопольній політиці Євросоюзу й газовим директивам ЄС. Там багато питань. Європейці починають порушувати цю тему, це здорова дискусія. І наша позиція завжди полягала в тому, що проект слід заново переглянути.
Російські ЗМІ повідомляють, що уряд США провадить переговори з Києвом про можливість розміщення американської військової бази на українській території. Як ви це прокоментуєте?
Мені невідомо про якісь переговори на тему розміщення постійної військової бази Сполучених Штатів в Україні. Водночас у нас є нормальна здорова оборонна співпраця з Україною - така сама, як і з будь-якою іншою країною.
Ми допомагаємо тренувати (українських військових - Ред.), допомагаємо організаційно, допомагаємо проводити реформу збройних сил, щоб у них був сучасний потужний оборонний потенціал. Маємо намір і надалі співпрацювати з Києвом у цій сфері.
Президент Порошенко з дуже жорсткими висловами заявив про загрозу повномасштабної війни України з Росією. Яка позиція США з цього приводу: чи дійсно існує ризик серйозної ескалації?
Ми, звісно, не хочемо жодних великих воєнних конфліктів, жодної війни з Росією. Це було б катастрофою для України, якби це сталося. І це було б невиправданим. Нам потрібна деескалація, нам потрібно побачити сильну оборонну позицію, щоб стримувати будь-яку подальшу агресію з російського боку. Це може створити необхідні передумови для розв'язання проблем, які нині, як і раніше, відсутні.
Повідомлялося, що президент США Трамп планує зустріч із російським колегою Путіним на саміті Великої двадцятки в Аргентині. Однак зустріч двох президентів нині опинилася під питанням. Що думають про це в Вашингтоні?
Це вирішувати президенту Трампу, як йому бути з зустрічами, які відбудуться найближчими днями. Він заявив, що ми про це думатимемо, і я впевнений, що ми почуємо відповідь президента.
Волкер: "Північний потік-2" переглянути, а вже існуючі санкції проти РФ застосовувати суворіше (28.11.2018)
03:10
Які санкції США та ЄС діють щодо Росії
Галерея DW про те, які американські та европейські санкції були запроваджені щодо Росії за останні чотири роки.
Фото: picture-alliance/PA Wire/A. Matthews
Заборона на в'їзд та замороження активів
У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції щодо російських високопосадовців, депутатів Держдуми та підприємців. Їм заборонили в'їзд, а їхні американські та європейські активи заморозили. До санкційних списків, які в подальшому неодноразово розширювалися, потрапили спікерка Ради Федерації Валентина Матвієнко, депутат Держдуми Леонід Слуцький і радник російського президента Сергій Глазьєв.
Фото: picture-alliance/empics/S. Parsons
Секторальні санкції
16 липня 2014 року США запровадили санкції щодо компаній "Роснефть" і "Новатек", а також "Газпромбанку" і державної корпорації "Внешэкономбанк". Вони не можуть отримувати в США боргове фінансування на термін понад 90 днів. З "Внешэкономбанком" і "Газпромбанком" заборонено проводити транзакції. Згодом до цього списку додали "Банк Москвы", ВТБ, "Россельхозбанк" і Об'єднану суднобудівну корпорацію.
Фото: Dmitry Kostyukov/AFP/Getty Images
ЄС пішов за прикладом США
Кілька тижнів потому секторальні санкції щодо Росії запровадив і Євросоюз. Вони поширилися на п'ять найбільших російських банків: "Сбербанк", ВТБ, "Газпромбанк", "Россельхозбанк" і ВЭБ, яким був обмежений доступ до ринків капіталу ЄС. Пізніше такі ж обмеження Брюссель запровадив щодо трьох нафтових компаній - "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нефть" - і трьох оборонних підприємств РФ.
Фото: DW/E. Samedowa
Російська нафтова галузь під санкціями
Санкції щодо російської нафтової галузі запровадили і США, і ЄС, обмеживши роботу своїх компаній в російській Арктиці. Брюссель також заборонив поставки до Росії високотехнологічного обладнання для нафтової галузі у відповідь на дії РФ в Україні.
Фото: picture-alliance/AA/S. Anisimov
ВПК під прицілом
До санкцій в галузі ВПК належать запроваджена Євросоюзом заборона на торгівлю з Росією зброєю і заборона на експорт до неї товарів подвійного призначення для оборонного сектора. США, своєю чергою, запровадили штрафні заходи проти 11 виробників електроніки, яка може бути використана для потреб військової промисловості. Обґрунтування санкцій - війна на Донбасі та анексія Криму.
Фото: Reuters
Санкції щодо спецслужб
У грудні 2016 року США запровадили санкції у зв'язку з можливими кібератаками з боку російських хакерів під час американської президентської виборчої кампанії. Цього разу до "чорного списку" потрапили зовнішня і внутрішня спецслужби країни - Головне розвідувальне управління (ГРУ) і Федеральна служба безпеки (ФСБ).
Фото: picture-alliance/dpa
США покарали російських олігархів
У квітні 2018 американський мінфін вперше завдав удару по російських приватних компаніях. Він запровадив санкції щодо 24 російських бізнесменів з опублікованої раніше так званої "Кремлівської доповіді". Серед них опинилися такі впливові олігархи, як Олег Дерипаска та Віктор Вексельберг. Активи їхніх компаній на території США заморожені, а американцям заборонено вести з ними бізнес.
Фото: picture-alliance/AP/Sputnik/M. Klimentyev
Санкції за отруєння Скрипалів
27 серпня 2018 року набули чинності нові санкції США за застосування Росією хімічної зброї. Ці штрафні заходи включають заборону на продаж Росії озброєнь та іншої оборонної продукції, відмова у доступі до американських товарів і технологій, які особливо важливі з точки зору національної безпеки, а також у наданні кредитів уряду США, кредитних гарантій та іншої фінансової підтримки.