Під час кампанії перед референдумом у Нідерландах щодо угоди про асоціацію України з ЄС Руурд Оостервуд на власні очі побачив, як легко за допомогою поширення неправдивої інформації в медіа маніпулювати громадською думкою. Аби протидіяти пропаганді, активіст вирішив запустити "онлайн-симулятор фейкових новин", який має допомогти інтернет-користувачам розпізнавати дезінформацію.

Проект, який запрацює через кілька тижнів, фінансує державний Нідерландський фонд для підтримки журналістів, який стимулює запровадження інновацій у медіа. Як саме працюватиме "симулятор новин", Руурд Оостервуд розповів у інтерв'ю DW.

DW: Розкажіть, будь ласка, що таке "симулятор фейкових новин" і як він працюватиме?

Руурд Оостервуд: Це сайт, на якому можна побачити, як створюються фейкові новини, і створити їх власними руками. На мою думку, нині дуже важко протидіяти дезінформації, але можна спробувати підвищити загальну поінформованість про те, як саме працює пропаганда. Отже, ми вирішили дати можливість користувачам власноруч створювати новини і поширювати їх у соцмережах.

У результаті, коли ти бачиш пост, створений за допомогою нашого симулятора, він, на перший погляд, нічим не відрізняється від посилання на звичайний ЗМІ. А коли користувач переходить за цим посиланням, він потрапить на нашу сторінку і зможе ознайомитися з тим, як це повідомлення створювалося. Таким чином він має можливість зрозуміти певні "прийоми" дезінформації і у випадку атаки не так легко піддаватиметься впливу абсурдних і надто емоційних повідомлень.

Яким темам буде присвячена Ваша онлайн-гра?

Наш проект запускається у Нідерландах, і спершу будемо займатися внутрішньополітичними темами. Приміром, цікавою є дискусія довкола вакцинації дітей. У медіа поширюється думка про те, що щеплення нібито спричиняють аутизм. Наш сайт працюватиме за таким принципом: є низка тез, історій, фото тощо. З них можна створити інформаційне повідомлення і побачити, як легко робиться історія, яка спотворює реальність. Міжнародні конфлікти також стануть важливою темою нашого сайту.

Чи плануєте Ви виходити на міжнародний рівень?

Ми однозначно хочемо працювати й у інших країнах, наприклад, у Німеччині. Там невдовзі вибори, і я думаю, що наш симулятор до того часу буде готовий. Утім, ми маємо намір не лише створити сайт і гру, але й зібрати однодумців довкола нас, які готові допомогти розвинути цю ідею. Нам вже писали активісти з Німеччини, які хочуть долучитися. І це саме те, що нам треба, адже ми не можемо досконало знати ситуацію в інших країнах і нам потрібні місцеві, які допоможуть, зокрема, перекласти частину гри.

Що підштовхнуло Вас розпочати роботу над цим проектом?

Я проходив стажування у міністерстві закордонних справ Нідерландів і працював над декількома проектами, у рамках яких наше відомство намагалося допомогти російським журналістам захиститися від пропаганди. Тоді ж я й почав розмірковувати над тим, щоб ми могли зробити, аби аудиторія навчилася розпізнавати дезінформацію. Я зрозумів, що це - надскладне завдання і потрібен неординарний підхід. Більше того, простою перевіркою фактів та спростуванням брехні не обійтися. І тоді я подумав, що потік дезінформації - суцільний абсурд, і йому потрібно протидіяти таким самим абсурдом. Розумієте, наші новини привертатимуть увагу тих, хто зазвичай реагує на всю цю пропаганду, а серйозні медіа оминає увагою.

Ви згадували, що дискусія у Нідерландах довкола референдуму щодо угоди про асоціацію ЄС та України також зіграла свою роль у створенні проекту. Чому?

Так, тоді я був шокований тим, як розгорталась дискусія щодо цієї теми. В університеті я вивчав зовнішньополітичні відносини з Росією і розумів, що угода про асоціацію не несе жодних загроз для України, Нідерландів чи ЄС. Але інформація, яка поширювалась тоді в голландських медіа, видавалася мені просто жахливою. Розповсюджувалися, приміром, якісь наукові статті з університетів, про яких я ніколи не чув. Інформаційний потік був настільки потужним, що значна кількість людей у Нідерландах просто не знали, з чого вибирати, і в результаті не заглиблювалась особливо в це питання. Голосували, ґрунтуючись на емоціях і сприйнявши неправдиву інформацію.

Чи загрожує російська пропаганда нормальній роботі медіа в ЄС?

Я зацікавився російською пропагандою тоді, коли в Україні розпочався Майдан. І справді, Росія досі докладає чималих зусиль для поширення дезінформації. Однак варто зважати й на те, що з'явилися інші гравці у цій сфері.

Нині є чимало організацій та політиків, які побачили, як легко можна впливати на громадську думку за допомогою дезінформації. Вони проявилися, наприклад, під час передвиборчої кампанії в США чи референдуму в Нідерландах. Тож російська пропаганда, безумовно, залишатиметься загрозою, але не єдиною.