Московська газета «Комерсант» пише про «найбільший політичний скандал останніх дванадцяти років». За масованими хакерськими нападами на видання у березні 2008 року стоїть прокремлівська організація «Наші». Як стверджують у газеті, на це вказують електронні листи лідера «Наших» Василя Якеменка та його речниці Христини Потупчик.

Хакери, які називають себе відгалуженням міжнародної групи Anonymous, зламали поштові скриньки Якеменка та Потупчик і кілька днів тому оприлюднили ці дані в інтернеті. Видавничий дім «Комерсант» закликав російське міністерство внутрішніх справ перевірити скандальну інформацію. Доказів достатньо, щоб відкрити справу, написав генеральний директор Видавничого дому Дем'ян Кудрявцев у своєму блозі в LiveJournal.

«Наші» заперечують усі звинувачення і погрожують «Комерсанту» судом за наклеп. Молодіжна організація фінансується за рахунок платників податків і упродовж років працює на користь Путіна. Теперішній російський прем'єр вважається фаворитом на президентських виборах, що відбудуться 4-го березня.

Інтернет як поле бою

Хакерський скандал не лише кидає тінь на Путіна. Він також демонструє, наскільки важливим став інтернет для російської політики. ЗМІ говорять навіть про кібер-війну між наближеними до Кремля та опозиційними хакерами. Майже щотижня скоюються напади. Так, 8-го і 9-го лютого група Anonymous паралізувала роботу інтернет-сторінки кремлівської партії «Єдина Росія». До того ж, невідомі здійснили напади на сайти низки опозиційних партій. Дедалі частіше глобальне павутиння використовується як майданчик для кампаній проти опозиції. Їхні приватні розмови прослуховують і оприлюднюють у мережі. Одним з останніх жертвою цього став колишній віце-прем'єр Борис Нємцов.

Найбільші проблеми в російському інтернет-просторі досі спостерігалися в день парламентських виборів 4-го грудня 2011 року. Сайти низки критичних до влади ЗМІ, в тому числі і видання «Комерсант», а також незалежної організації спостерігачів за виборами, упродовж тривалого часу не були доступними. Ці хакерські напади, за словами шеф-редактора радіо «Ехо Москви» Олексія Венедиктова, додають запитань щодо легітимності виборів до Державної Думи.

Притягти до відповідальності тих, хто стоїть за хакерськими нападами, дуже складно, кажуть у російських компетентних органах. За словами експертів, хакери у технічному сенсі є значно сильнішими, ніж поліція.

Недешеве задоволення

У більшості випадків йдеться про DDoS-атаки. Це скорочення англійського терміну „Destributed Denial of Service", що означає комп'ютерний саботаж, коли на один сайт одночасно спрямовуються тисячі запитів з різних комп'ютерів. За словами фахівців, це недешеве задоволення. Так, DDoS-атаки на сайт «Комерсанта», за приблизними підрахунками, могли коштувати кілька десятків тисяч євро.

Зламані поштові скриньки активістів наближеної до Кремля молодіжної організації «Наші» ставлять також моральні запитання, пише «Комерсант». Коли хакери оприлюднюють електронну кореспонденцію опозиціонерів, яка має приватний характер, це має піддаватися осуду, адже не можна читати чужі листи. Чи можна одержані нелегально електронні листи використовувати як доказ, легітимізуючи у такий спосіб незаконні методи хакерів? На це у «Комерсанта» немає однозначної відповіді.

Автор: Роман Гончаренко / Наталя Неділько
Редактор: Захар Бутирський