1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Кілька фактів про українсько-російську торгівлю

Данило Білик17 грудня 2015 р.

Коли з 1 січня запрацює ЗВТ між Україною та ЄС, інша зона вільної торгівлі - між Києвом та Москвою - припинить своє існування. DW зібрала кілька фактів про українсько-російську торгівлю за останні роки.

Фото: Reuters

Попри довготривалі намагання Києва та Брюсселя мінімізувати побоювання Москви щодо наслідків набрання чинності угодою про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС, відчутних результатів досягнуто так і не було. Як наслідок, президент Росії Володимир Путін підписав у середу, 16 грудня, указ, згідно з яким з 1 січня 2016 року - дати початку роботи ЗВТ ЄС-Україна - торговельні відносини між Україною та РФ регулюватимуться на загальних засадах, адже договір про зону вільної торгівлі в СНД припинений Москвою щодо України.

Майже вдвічі менше торгівлі за три роки

Але й в умовах зони вільної торгівлі товарообіг між країнами за останні роки різко скоротився. Лише з 2011 по 2014 рік обсяги торгівлі між Москвою та Києвом скоротилися майже вдвічі - з 50,6 до 27,9 мільярдів доларів США. У період з січня по травень 2015 року цей показник взагалі становив лише 6 мільярдів доларів - на 9,7 мільярда менше, ніж за аналогічний період 2014 року.

У переліку країн-торговельних партнерів Росії Україна в першій половині поточного року опустилася з колись стабільних 5-6 позицій на 11-ту сходинку. При цьому для України, попри всі ці негативні тенденції та суттєве падіння ВВП, Росія залишається ключовим зовнішньоторговельним партнером. Згідно з даними української державної служби статистики, у січні-жовтні 2015 року Україна експортувала товарів до Росії на понад чотири та імпортувала - на майже 6,5 мільярда доларів США. Тож наслідки більш жорстких митних правил перетину товарами українсько-російського кордону для української економіки можуть у підсумку виявитися досить відчутними.

Найважливішою статтею російського експорту до України, як і раніше, є нафта, газ та інші сировинні ресурси. Згідно з даними мінекономрозвитку РФ, у січні-травні експорт мінеральних продуктів до України становив майже 60 відсотків усього товаропотоку. У 2014 році цей показник сягав навіть вище 60-відсоткової позначки. Водночас в складі імпорту Росією українських товарів першість уже кілька років поспіль посідає продукція машинобудівної галузі. За перші п’ять місяців 2015 року, як і упродовж всього 2014 року, її частка становила близько третини. Помітну частку в українському експорті до РФ мають також продукція металургійної та хімічної галузей.

Падіння торгівлі і з РФ, і з ЄС

Посилює занепокоєння той факт, що обсяг торгівлі між Україною та ЄС за останній рік не лише не зріс, але й суттєво скоротився. В порівнянні з аналогічним періодом 2014 року падіння становило майже 30 відсотків. Причому ця цифра майже однаковою мірою стосується як імпорту, так і експорту, попри те, що на останній уже півтора роки як з боку ЄС в односторонньому порядку не накладається жодних мит. З 1 січня 2016 року безмитними стануть торговельні операції в обидва напрямки. Втішає лише, що частка всього ЄС (якщо брати всі окремі країни разом) в українському зовнішньоторговельному обороті більш ніж удвічі перевищує російську. Загалом обсяг торгівлі України з ЄС становив у січні-жовтні цього року близько 23 мільярдів євро.

Наслідки скасування ЗВТ між Москвою та Києвом можуть відчути на собі також і галузі, які є менш важливими для торговельних відносин двох країн. Це, зокрема, український аграрний сектор (близько 10 відсотків у експорті до Росії в 2014 році) і деревообробна галузь (близько 7,5 відсотка). Торкнуться зміни, вірогідно, й легкої промисловості, частка якої, утім, й за умов ЗВТ у 2013-2014 роках в торговельному обороті двох країн становила лише 1,4 відсотка.

Україна без ринку Росії: збитки будуть, але без удару економіці (17.12.2015)

02:26

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW