Причини рішення німецького уряду остаточно скасувати обов’язкову військову повинність чітко і зрозуміло озвучив міністр оборони ФРН Карл-Теодор цу Ґуттенберґ: «Призов на військову службу у його нинішній формі зовсім не пасує Бундесверу, який ми саме оновлюємо у його структурі, та й з погляду питання політичної безпеки він не обґрунтований».

На практиці кінець Бундесверу настане навіть раніше, ніж 1 липня 2011 року, оскільки останній призов до шестимісячного проходження військової служби відбудеться 3 січня. Надалі до лав Бундесверу йтимуть лише добровольці, а це тягне за собою не лише позитивні наслідки. Адже у Німеччині альтернативою проходження служби в армії є так звана громадянська служба для тих, хто не хоче брати до рук зброю. Дотепер такі юнаки замість служби в армії, приміром, працювали у лікарнях та притулках для літніх людей, відіграючи важливу роль у роботі соціальних установ.

Дороге заощадження

Тож, міністр у справах сім'ї, літніх людей, жінок та молоді Кристина Шредер не на жарт стурбована: «Якби все це відмінили без жодної заміни, це було б катастрофою для нашої країни. Тому нам слід зробити все можливе, аби знайти альтернативу тому, що ми ризикуємо втратити через громадянську службу». Це означає – привабити добровольців на роботи, які юнаки донині мусили виконувати за законом. Для того, щоб підтримати цю нову ініціативу, уряд має виділити 350 мільйонів євро на рік.

Натомість у Бундесверу нині завдання навпаки – скоротити персонал, з 250 тисяч осіб нині до 185 тисяч у майбутньому. Головний парадокс, утім, полягає в тому, що первинною метою міністра оборони Німеччини цу Ґуттенберґа було скорочення видатків на армію до 2014 року на майже 8 мільярдів євро. Нині ж стало очевидним, що реструктуризація Бундесверу та перехід на дійсно привабливу для добровольців військову службу коштуватимуть більше, ніж дозволять зрештою заощадити.

Автори: Ніна Веркгойзер / Тетяна Бондаренко

Редактор: Дмитро Каневський