На тлі припинення дії Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД) між США та Росією міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас (Heiko Maas) застеріг від нової гонки ядерних озброєнь. Про це він заявив у четвер, 1 серпня.

Маас наголосив, що у 2020 році Німеччина скористається своїм головуванням у Раді Європейського Союзу для просування нових форм контролю над озброєннями. За його словами, Берлін "шкодує, що Росія не виконала необхідного для порятунку ДРСМД". Міністр також зазначив, що зараз у світі є майже 14 тисяч ядерних боєголовок, а інвестиції в нові системи озброєнь збільшилися.

За кілька днів до формального припинення дії ракетного договору 31 липня президенти США та Росії Дональд Трамп та Володимир Путін провели телефонну розмову. Наступного дня Трамп повідомив про зацікавленість російської сторони у роботі над ядерною угодою, не розкривши деталей, передає агенція dpa. "Ми подивимося, що відбудеться", - сказав американський президент.

Незадовго до завершення дії ДРСМД Москва запропонувала США та Північноатлантичному альянсу (НАТО) оголосити спільний мораторій на розміщення ракет меншої і середньої дальності. "Ми, по суті справи, взяли на себе односторонній мораторій на розгортання систем подібного класу і такої дальності доти, доки США не розмістять такі системи", - заявив в інтерв'ю агенції "Інтерфакс" заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков.

Нагадаємо, НАТО звинувачує РФ у порушенні ДРСМД через виробництво ракет 9М729 (SSC-8 за класифікацією Альянсу). У Москві стверджують, що це не є порушенням угоди. У грудні США заявили про намір вийти з ДРСМД, однак на прохання деяких союзників по НАТО, зокрема ФРН, дали Росії ще два місяці на знищення ракет 9М729. Оскільки цього не відбулося, то на початку лютого Вашингтон почав процедуру виходу з ДРСМД. Своєю чергою, 3 липня президент РФ Володимир Путін підписав закон про призупинення участі його країни в ДРСМД.

Цей договір підписали у 1987 році генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов і президент США Рональд Рейган. Документ фіксує відмову сторін випробовувати, виробляти і мати балістичні ракети наземного базування середньої (від однієї тисячі до 5,5 тисячі кілометрів) і малої (від 500 до тисячі кілометрів) дальності. Такі ракети несуть велику загрозу, оскільки здатні досягти цілі за лічені хвилини і не залишають шансів підготуватися до удару або перехопити ракету.