Минув рік відтоді, як Віктор Янукович та колишні наближені до нього топ-чиновники залишили територію України. Щоправда, незважаючи на гучні заяви генпрокуратури, нікого з колишніх високопосадовців поки так і не притягнули до відповідальності навіть заочно. Більше того, кримінальні провадження ні проти самого Януковича, ні проти колишніх міністрів поки так і не були спрямовані Генеральною прокуратурою (ГПУ) з обвинувальним висновком до суду.

Для прикладу, лише майже через рік після втечі Януковича, 20 січня 2015-го ГПУ оголосила про початок підготовки документів щодо екстрадиції з Росії самого президента, а також екс-прем'єра Миколи Азарова та екс-міністра фінансів Юрія Колобова. За день до того слідчі прийняли рішення про арешт названих чиновників. Деяким особам санкційного списку ЄС за рік навіть не оголосили про підозру в Україні, а це може бути підставою для зняття із них санкцій, припускають експерти. Така можливість є досить вірогідною: як повідомили DW в прес-службі Ради ЄС, міністри закордонних справ вже проводять консультації щодо санкційного списку. Рішення з цього приводу може бути ухвалене 5 березня.

Європейські санкції: під загрозою зняття

"Підозри щодо більшості осіб санкційного списку були офіційно висунуті лише в грудні 2014 року, після жорсткого медійного і громадського тиску на ГПУ, і тиску зі сторони ЄС", - наголошує виконавча директорка Центру протидії корупції Дар'я Каленюк.

Однак підозри було пред’явлено далеко не всім урядовцям часів Януковича та їх родичам, проти яких вже майже рік застосовуються санкції ЄС. За інформацією народного депутата від Блоку Петра Порошенка Мустафи Найєма, 20 січня Європейська служба зовнішньополітичної діяльності направила до уряду та правоохоронних органів України листа з попередженням про зняття санкцій з низки колишніх українських чиновників та їхніх родичів. Як зазначив у коментарі DW колега Наєма по парламентській фракції Сергій Лещенко, пощастити може тим учасникам санкційного списку ЄС, кому впродовж року Генпрокуратура так і не пред’явила підозру. За його словами, йдеться зокрема про екс-міністра освіти Дмитра Табачника, екс-міністра юстиції Олену Лукаш, екс-радника Януковича Ігоря Калініна, а також сина екс-прем'єра Олексія Азарова і нардепа та брата екс-секретаря РНБО Сергія Клюєва. Окрім того, мова може йти і про Віктора Януковича-молодшого.

Особливо цікавими в цьому контексті є випадки Азарова та Клюєва, які добре знані своєю причетністю до бізнесів у ЄС. Зокрема, в Австрії ще півроку тому було заморожено активи компанії LPG Trading GmbH, яка займалася торгівлею зрідженим газом та яку пов'язують із Азаровим та олігархом Сергієм Курченком. За даними старшого помічника генпрокурора з особливих доручень Валерія Карпунцова, у кількох країнах Європи заморожено активи Азарова-молодшого на загальну суму більше восьми мільйонів євро. При цьому в Україні хоч і перевіряється причетність Азарова до кримінальних правопорушень, але йому поки не повідомляли про підозру, а арешт на майно не накладався.

Клюєв-молодший також має всі шанси вийти сухим із води. Нагадаємо, його брату Андрію Клюєву в грудні 2014-го було оголошено підозру в розкраданні державних коштів на суму 170 мільйонів гривень. Водночас Сергій Клюєв, якого експерти називають партнером брата по бізнесу, поки спокійно ходить на засідання парламенту. Окрім того, восени 2013 року Клюєв-молодший купив частку в компанії "Танталіт" - офіційному власнику більшої частини будівель в резиденції "Межигір'я". Однак кілька місяців тому дані в реєстрі змінились: власниками скандальної фірми тепер є сам "Танталіт" та київський юрист Олександр Приймак. За словами Лещенка, історія з Клюєвим є особливо складною, адже, щоб пред’явити підозру, потрібно позбавити його депутатського імунітету.

Активісти Центру протидії корупції були одними з тих, хто виступав за введення санкцій та замороження активів оточення Януковича в країнах ЄС. "Протягом 2014 року ми надіслали близько десяти заяв про злочин, де ми систематизували всі публічні доступні дані про економічні злочини осіб під санкціями. Ми вимагали відкриття кримінальних проваджень, в деяких справах ми свідчили", - згадує Каленюк. Серед іншого, працівники центру написали три заяви про злочин щодо екс-депутата Юрія Іванющенка і в січні його було оголошено в розшук. За словами Каленюк, заяви про злочин були написані і щодо Азарова-молодшого, Табачника та Сергія Клюєва. Як зазначив заступник генпрокурора Олексій Баганець, наразі діяльність деяких із названих осіб "є предметом розслідування", однак більш конкретної інформації він не надав.

Результати українського слідства

Хоча результати роботи українських слідчих не надто помітні загалу, в державних органах запевняють, що певні результати все ж є. За інформацією Державної служби фінансового моніторингу, сума заблокованих коштів на рахунках компаній-нерезидентів, підконтрольних Януковичу та його оточенню, склала 1,42 мільярда доларів. При цьому в США, ЄС, Швейцарії та Ліхтенштейні заморожено активи оточення Януковича в розмірі 132,9 мільйонів доларів, 118,8 мільйонів швейцарських франків та 14,05 мільйонів євро, пише газета Kyiv Post.

Як повідомили DW в прес-службі Генпрокуратури, в ході розслідування справ проти екс-чиновників було арештовано низку квартир, будинків та земельних ділянок. Серед іншого, накладено арешт на нерухомість Азарова, екс-міністра охорони здоров'я Раїси Богатирьової, екс-міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка. Окрім того, відповідно до інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, заарештовано щонайменше 5 квартир дружини та сина екс-міністра енергетики Едуарда Ставицького. Колишнім урядовцям оголосили про підозру минулого року: приміром, Азаров проходить по епізоду щодо незаконної приватизації "Укртелекому", Богатирьову підозрюють у закупівлі забороненої вакцини, а Захарченко проходить у справах про вбивства на Майдані та розкраданні коштів при ввезенні спецзасобів для розгону мітингувальників.

Водночас не було заарештовано деяке інше майно, пов’язане із скандальними екс-посадовцями. Наприклад, не перебуває під арештом будинок в селі Романків Київської області, що раніше належав дружині Захарченка Людмилі і згодом був переоформлений на нідерландську компанію. А за інформацією видання "Наші гроші", восени 2014-го були перепродані квартира сина екс-генпрокурора Артема Пшонки, а також два об’єкти на Оболоні в Києві фірми "Київбуджитло", що пов’язана з оточенням Віктора Януковича.

Брак політичної волі?

Експерти і політики бачать різні причини того, чому генпрокуратура не дуже швидко розслідує справи проти оточення Януковича. На думку Лещенка, однією з причин є складність зі збором доказів, адже багато причетних осіб встигли втекти від правосуддя. "Я думаю, просто багато цих ланцюгів було розірвано, і це об’єктивна сторона. Але є і суб’єктивна - я думаю, що багато є випадків, де просто не було політичної волі ці справи розслідувати", - переконаний він.

Схожої думки дотримується і Каленюк. За її словами, можна шукати різні причини, як-от погана організація роботи, поганий кримінально-процесуальний кодекс, погані суди чи слідчі. Однак справжньою причиною може бути небажання керівництва ГПУ організувати ці процеси правильно. "Поховати справу можна будь-яку без проблем, в тому числі складну таку, де економічні, фінансові злочини. Просто не було вольового рішення ГПУ розслідувати всі ці злочини. Чому його не було і скільки коштує таке рішення чи його відсутність - це вже інше питання", - зазначила експертка.