Настінне графіті, намальоване рік тому великими літерами у південносирійському місті Дараа, було вкрай провокативним: "Люди хочуть повалення режиму". Невдовзі авторів-бунтарів ідентифікували: ними виявилися 15 підлітків, натхненних "арабською весною". Діюча сирійська влада, втім, не стала розбиратися, йдеться про підліткову витівку чи ж про серйозний політичний маніфест.

Реакція властей була небачено жорсткою. У середині березня 2011 року учнів затримали і, за деякими даними, жорстоко били. Усі мешканці міста вийшли на вулиці, вимагаючи звільнення заарештованих. Спецслужби, однак, силою спробували зупинити протести. П’ятеро осіб загинуло. Це ознаменувало початок сирійського повстання.

Брутальна реакція

Протягом минулого року сирійська влада здобула чималий досвід у тому, як придушувати антивладні виступи. Брутальність режиму вражала дедалі більше, наприклад, коли 13-річний Хамза аль-Хатіб не повернувся додому живим з демонстрації протесту. За місяць його батькам віддали труп зі слідами найтяжчих тортур.

Про тортури над хлопчиком співається й у пісні співака Ібрагіма Кашуша "Давай ти, Башаре, забирайся геть!", яка стала гімном повстання, після того як була уперше виконана у Хамі в липні 2011-го року. Після виступу співака було викрадено, а за три дні знайдено з перерізаним горлом та слідами тяжкого насильства.

Громадянська позиція

Згідно з даними ООН, понад 8 тисяч осіб загинуло у Сирії з початку повстання. Але це, схоже, не відлякує громадян. Навпаки, повсюди формуються нові загони повстанців. Сьогодні в країні вже діють 600 протестних груп, розповів Deutsche Welle член Сирійської національної ради у Німеччині Ферхад Ама. У багатьох регіонах опозиційні сили вже перебрали на себе владні функції.

В інших регіонах панує анархія, навіть сміття нікому вивозити з вулиць. "Це колективне покарання населення. Для того, щоб навіть у відносно мирних регіонах відбити людям бажання виходити на вулиці й відстоювати свої права", - каже Ама. Тим же, хто скаржився на нестачу питної води чи перерви з постачанням електроенергії, відповідають, що це, мовляв, результати їхніх протестів. Але цей цинізм на людей не діє, каже Ама.

Усі на барикади

У Сирії мало хто вірить в останні дипломатичні ініціативи. Утім, останній місії екс-генсека ООН Кофі Аннана ще дають шанс. "Якщо ця місія зазнає поразки, Сирійська національна рада закликатиме до озброєння повстанської армії. Лише так можна буде захистити населення", - каже Ама.

У цьому сирійські опозиціонери можуть розраховувати на підтримку низки країн Перської затоки, насамперед, Катару та Саудівської Аравії. На думку експерта з питань Сирії Андре Банка з Німецького Інституту глобальних та регіональних досліджень у Гамбурзі, вони вже це роблять, хоч і неофіційно. Озброєння повстанців, застерігає він, є досить небезпечним, адже це веде до подальшої ескалації насильства та переростання у регіональний конфлікт. "Це може вилитися далеко за кордони Сирії і зачепити Ірак, Ліван, Палестинську автономію, Йорданію та курдські провінції Туреччини", - попереджає він.

Режим в ізоляції

Цього тижня Росія уперше з моменту початку повстання дистанціювалася від сирійського режиму. Російські ЗМІ повідомили, що у Кремлі вважають дії Ассада марнуванням часу та упущеною можливістю для здійснення реформ в країні. Тож шансів залишитися при владі у нього небагато.

Ассад відчуває дедалі більшу політичну самотність, що може схилити його до поступок. Сирійська національна рада уявляє собі ці поступки так. "Першим кроком має стати негайний відхід Ассада від влади та передача повноважень заступникові або ж іншій особі, яка користуватиметься довірою опозиції", - каже Ферхад Ама. Це могло б урятувати країну від подальшого кровопролиття. Але чи підуть події за цим сценарієм - відкрите питання. Досі дії Башара Ассада лише розчаровували міжнародну спільноту. За висловом Андре Банка, дипломати, що намагаються врегулювати конфлікт у Сирії, "досі гризуть граніт".

Автори: Керстен Кніпп / Дмитро Каневський
Редактор: Тетяна Бондаренко