"Доброго дня! Зараз ми не можемо відповісти. Будь ласка, залиште ваше повідомлення після звукового сигналу" - автовідповідач Центру міжкультурної кооперації та комунікації ZIKK, що розташований у Кельні, протягом останнього тижня з сильним російським акцентом пропонує залишити повідомлення. Керівники центру - професори Юліус Кезін та Ігор Дементьєв - недосяжні і на залишені повідомлення не реагують.

А ще на початку грудня з посиланням на ZIKK була поширена інформація про те, що цей "авторитетний німецький центр" за результатами проведеного опитування "25-ти відомих німецьких експертів" визнав "найкращим серед усіх керівників урядів та національних банків Східної Європи голову Національного банку України Сергія Арбузова". Серйозне визнання. Тим більше, що на загальноєвропейському рівні найвищі оцінки ZIKK отримали канцлер Німеччини Анґела Меркель та очільник Європейського Центробанку Маріо Драгі.

За поширеними центром даними, "76 відсотків опитаних експертів - економістів, політологів та соціологів" - відзначили Арбузова найвищою оцінкою "за його успішні заходи, спрямовані на подолання фінансової та економічної кризи".

Виправдане бажання журналістів отримати більш детальну інформацію про дослідження та поспілкуватись з керівництвом ZIKK неочікувано наразилось на глуху стіну. І якщо спочатку бодай якусь інформацію про кельнський центр можна було прочитати на його веб-сторінці Zikk.org, то останніми днями і цей ресурс недоступний.

Нікому невідомий "Авторитетний центр"

Втім, в адміністративному суді Кельна Deutsche Welle повідомили, що центр ZIKK e.V. занесений у реєстр об'єднань від 27 червня 2008 року, має відповідний реєстраційний номер та кельнську юридичну адресу. Контактною особою у ньому вказана Антоніна Синявська. На неї ж зареєстрований і зниклий сайт центру.

За даними українських ЗМІ, Синявська є екс-керівником українського "Фонду свободи", до речі, як і нинішній керівник ZIKK Ігор Дементьєв. Здається, це єдина інституція, яка знає про існування "авторитетного німецького центру", адже нагородила його ще 2008 року особливою відзнакою.

У відповідь на запитання DW, чи доводилось співпрацювати чи хоч як стикатись із ZIKK або його професорами, руками розвели, зокрема, в Інституті світової економіки міста Кіль, Німецькому інституті економічних досліджень, що у Берліні, а також у Мюнхенському інституті економічних досліджень.

Не знають про "авторитетний центр" й у Берлінському Товаристві імені Лейбніца, під дахом якого працюють 86 провідних німецьких наукових інституцій у галузі природничих, технічних, економічних, соціогуманітарних та інших наук.

До речі, інститути Товариства Лейбніца, загальний бюджет яких становить близько 1,4 мільярдів євро, нараховують понад 16,5 тисяч співробітників, серед яких майже вісім тисяч вчених.

Арбузов став найкращим у "спальному районі"

Мандрівка за юридичною адресою ZIKK завершилась на околиці Кельна у районі Боклемюнд, де розташований місцевий "спальний район". На місці, де мала б міститись вивіска ZIKK, знаходиться житловий будинок євангелічного товариства антонітерів. Ціна винаймання трикімнатної квартири у цьому будинку становить близько 630 євро. Єдина прив'язка до ZIKK - прізвища пари Дементьєва-Синявської в одній з квартир на останньому поверсі. Втім, на дзвінок у двері ніхто не відповів.

Сенс zikkiв

Визнання Арбузова "найкращим державним банкіром Східної Європи" супроводжувалось допомогою піар-агенції PR Newswire, яка останнім часом вже відзначилася з іншою історією. Так, коли днями світові ЗМІ вельми критично згадували Україну у зв'язку з оприлюдненням міжнародною організацією Transparency International індексу корупції, PR Newswire поширило інформацію про те, що за шкалою від 0 до 100 балів "експерти з міжнародної NGO Global Integrity" оцінили законодавчий стан боротьби з корупцією в Україні на всі сто балів. Поруч з Україною у рейтингу цієї організації опинилась і Німеччина.

Професор політології з Києво-Могилянської академії Олексій Гарань у розмові з DW не виключив, що прізвище Арбузова через певний час може спливти в якості кандидатури на посаду прем'єр-міністра України, з яким Віктор Янукович "піде" на президентські вибори 2015 року. Проте, наприклад, західним оглядачам прізвище Арбузова поки що не є достатньо відомим: "Він є відносно невідомою персоною, яка свого часу очолила Національний банк України", - поділився з DW експерт Німецького товариства зовнішньої політики Штефан Майстер.

На думку київського політолога Артема Біденка, історія з піар-агентствами, які поширюють на Заході "позитивні" дані про Україну чи окремих її чиновників, посилаючись на невідомі інституції, вписується у відому професіоналам піар-технологію. "Вона включає у себе дві методики: "схвалення уявної більшості" - коли ніби весь світ говорить про це, то це й важливо, та "маніпулювання за допомогою лідерів думок" - коли іноземні ЗМІ гідні довіри", - пояснив DW Біденко, який очолює Асоціацію зовнішньої реклами.

За словами експерта, у цій царині діють фахівці, які займаються винятково роботою з західними виданнями. Суть їхньої діяльності полягає у тому, щоб хоч як отримати висвітлення тієї чи іншої події у західній пресі, аби згодом представити це як визнання за кордоном. "А відтак місцеві ЗМІ все правильно інтерпретують", - додав Біденко.

Випадок з Арбузовим - не єдиний. Ще 2000 року Віктор Янукович став "людиною року" в номінації "місцевий економічний розвиток" і отримав за успішну роботу медаль "Кембріджського міжнародного центру", про який, крім як в Україні, теж ніхто й ніде не чув. Крім того, Янукович рахувався академіком у нікому невідомій Каліфорнійській міжнародній академії науки, освіти, індустрії та мистецтв.