1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Кіпрська криза

Олена Перепадя1 травня 2013 р.

Кіпр може зітхнути з полегшенням: прогнозоване на кінець травня банкрутство країни відкладається. Уже наступними тижнями кіпріоти отримають перші два із загалом десяти мільярдів євро міжнародної допомоги.

Голосування у кіпрському парламенті
Голосування у кіпрському парламентіФото: picture-alliance/dpa

Нарешті вимоги міжнародних кредиторів виконав і парламент Кіпру. Більшістю в два голоси - 29 проти 27 - кіпрські парламентарі у вівторок, 30 квітня, ухвалили пакет допомоги, який запропонували країні міжнародні кредитори - Європейський Союз та Міжнародний валютний фонд (МВФ).

Кількагодинну дискусію депутатів транслювало національне телебачення. Перед тим уряд у Нікосі попередив законодавців, що у випадку відхилення пакету країну очікує колапс. Президент країни Нікос Анатсасідіс у телеефірі зазначив, що позитивне рішення парламенту "дозволить Кіпру зітхнути з полегшенням".

У Нікосі рішенням парламенту задоволені не всіФото: Reuters

З самої парламентської трибуни лунали не менш песимістичні сценарії: "Провал у парламенті означатиме негайну економічну смерть країни", - заявив Маріос Карогян, лідер Демократичної партії Кіпру, що входить до урядової коаліції. Як відомо, за оцінками експертів, державні каси Кіпру мали б спорожніти уже наприкінці травня, повідомляє агенція dpa.

Нові податки?

На додаток до десятимільярдної допомоги самі кіпріоти, рятуючи державу від банкрутства, повинні поповнити державні каси 13-ма мільярдами євро. Більша частина цієї суми набереться як за допомогою заходів заощадження, так і за допомогою одноразових податків на банківські вклади товстосумів.

Наскільки доведеться напружитись самим кіпріотам - питання актуальне. Ухвалена незадовго до цього програма заходів економії, до якої має вдатись уряд Кіпру, передбачає не тільки скорочення заробітних плат у державному секторі, а й запровадження нового податку на нерухомість. Проти домовленостей з міжнародними кредиторами, на які погодився уряд Кіпру, тривають громадські протести.

[No title]

01:25

This browser does not support the video element.

Однак, обурення кіпріотів в інших країнах Європи зрозуміють не всі. За даними дослідження Брюссельського фонду New Direction, оприлюдненого у німецькій газеті Die Welt, серед усіх країн Євросоюзу на Кіпрі діють найнижчі ставки податків. Так, кіпріоти, які працюють, мають віддавати державі близько 20 відсотків своїх доходів.

Натомість, щоб поповнити державну скарбницю Німеччини, німецький платник податків відраховує понад половину доходів. Французи платять до державної скарбниці майже 57 відсотків, а бельгійці - всі 60 відсотків доходів. У Португалії державний бюджет поповнюється 42-ма відсотками доходу громадянина, в Іспанії - 44-ма, а у Греції - близько 46-ма відсотками.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW