Парламент Кіпру у вівторок, 19 березня, збереться на голосування щодо законопроекту про запровадження податку на банківські депозит. В якому вигляді документ надійде до депутатів досі невідомо: масове незадоволення населення, змусило владу піти на певні поступки: дрібні вкладники, що мають на рахунках до 20 тисяч євро, можуть бути звільнені від участі у порятунку банківської системи Кіпру, повідомляє інформагенція dpa. Тоді б тягар порятунку ліг, насамперед, на плечі великих інвесторів, серед яких є й чимало російських та українських вкладників.

До останнього часу банки острівного Кіпру були одним із улюблених місць для виведення великих капіталів в офшор.

Голосування приречене

Тим часом, голосування парламенту в Нікосії щодо запровадження податку на банківські депозити, відклали вже двічі. Очікується, що у вівторок ці пропозиції уряду, який не має переконливої більшості у парламенті, буде відхилено. "Схоже на те, що пакет заходів не буде затверджено", - відверто сказав речник кіпрського уряду Кристос Стиліанідес в інтерв'ю державному радіо. Три партії, присутні у парламенті, заявили, що відхилять запропонований пакет заходів. Представники ж четвертої, яка входить до правлячої коаліції, вимагають внесення змін до пропозицій.

Залучення приватних інвесторів до порятунку Кіпру від банкрутства стало умовою партнерів по єврозоні для надання фінансової допомоги. Якщо законопроект із податку на депозити так і не буде ухвалено, Кіпр першим в ЄС може постати перед реальною загрозою державного банкрутства.

Реакція ринків

Фінансові ринки вже з тривогою відреагували на ситуацію на Кіпрі. У вівторок зранку торги на європейських біржах розпочалися із падіння основних індексів. За оцінками провідного економіста банку UBS Андреаса Геферта, ситуація на Кіпрі може мати негативні наслідки у тривалій перспективі, оскільки це "підриває основи євро та довіру до політики у Європі", - каже він.

"Вся увага ринків прикута до Кіпру, де залишається ще багато невизначеності. Найбільший пресинг – це очевидна відсутність більшості у парламенті, навіть якщо у законопроект і будуть внесені зміни", - додає аналітик ринків Тобіас Блаттнер з Daіwa Securіtіes.

На вихідних звістка з Нікосії про наміри уряду примусити приватних вкладників до порятунку економіки через запровадження податку на депозити спричинила справжню паніку. Кіпріоти масово кинулися до банкоматів у спробі зняти гроші. Проте банківські трансакції здійснити було неможливо. Спочатку уряд прагнув обкласти податком у 6,75 відсотків вкладників із сумами до 100 тисяч євро на рахунках і 9,9 відсотків тих, хто тримає на депозитах понад 100 тисяч євро.

Критика з Берліна

Тим часом, провідні політики у Німеччині практично в унісон виступили із негативною оцінкою планів кіпрського уряду залучити дрібних вкладників до порятунку "хворих" банків. Водночас міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле в інтерв'ю радіостанції Deutschlandfunk сказав, що відповідальність за загрозливу ситуацію лежить на самому Кіпрі. "За це не відповідає ані уряд Німеччини, ані інші члени Євросоюзу", - заявив він, додавши, що уряд у Нікосії мусить шукати вихід із цього становища. Шойбле поспішив заспокоїти німецьку громадськість у тому, що ФРН не загрожує розгортання подібного до кіпрського сценарію.

У свою чергу новообраний президент Кіпру Нікос Анастасіадес під час останньої телефонної розмови з канцлером ФРН Анґелою Меркель просив її про додаткову допомогу від ЄС. Речник кіпрського уряду не виключив, що схоже прохання надійде і до президента Росії. У середу до Москви вирушає міністр фінансів Кіпру Міхаліс Сарріс.

Путін потирає руки

Президент Росії Володимир Путін назвав план кіпрського уряду із запровадження податку на депозити "несправедливим, непрофесійним та небезпечним". Водночас, як вказує власний кореспондент австрійського державного телеканалу ORF у Москві Маркус Мюллер-Шінвальд, показове незадоволення Путіна це, швидше, гра на публіку. "Насправді президент Путін потирає руки, - каже Мюллер, - Для російської еліти останніми роками виведення капіталу стало національним спортом: останніми роками було виведено приблизно 54 мільярди доларів", - пояснює він.

З іншого боку, аналізує Мюллер-Шінвальд, Москва настільки ж мало зацікавлена в банкрутстві Кіпру як і Брюссель. Російські банки дуже масивно робили інвестиції на Кіпрі. Тому дефолт Кіпру мав би і серйозні наслідки для російського фінансового сектору.