Лавров назвав умови для зустрічі "нормандської четвірки"
Валерій Сааков
12 серпня 2018 р.
Наступний саміт "нормандської четвірки" може відбутися тільки після виконання ухвалених раніше домовленостей щодо Донбасу, вважає Сергій Лавров.
Реклама
Глава МЗС Росії Сергій Лавров вважає, що саміт "нормандської четвірки" може відбутися тільки після втілення в життя раніше ухвалених домовленостей. Про це Лавров заявив у неділю, 12 серпня, в Казахстані, передає інформагенція "Інтерфакс-Україна". Країнами "нормандської четвірки", як відомо, є Німеччина, Франція, Україна та Росія.
"Ми за те, щоб "нормандська четвірка" активно працювала, але щоб ці зустрічі не закінчувалися домовленостями, які не виконуються", - зазначив міністр. Мова йде про розведення сил військ у певних населених пунктах на Донбасі. "Під час цих самітів (...) самі лідери на карті позначили три населені пункти, в яких мало відбутися розведення сил і засобів", - сказав Лавров.
За словами російського урядовця, у двох населених пунктах таке розведення відбулося, в третьому, у Станиці Луганській, - ні. Відповідальність за зволікання з розведенням там сил Лавров поклав на українську сторону.
Другою домовленістю, яку необхідно виконати, перш ніж скликати саміт "нормандської четвірки", Лавров назвав реалізацію "формули Штайнмаєра" про спосіб набуття чинності закону про особливий статус Донбасу.
"Тому ми попросили наших колег, які хочуть "нормандську четвірку" знову збирати на найвищому рівні, все-таки хоча б з поваги до глав держав зробити це після того, як попередні угоди буде втілено в життя", - підсумував він.
За рік після кривавої кульмінації протестів на Майдані Незалежності в Києві Україна лишається погрузлою у затяжну війну на Донбасі. Попри мінські домовленості продовжують гинути українські військові та мирне населення.
Фото: Reuters/V. Ogirenko
Рік Євромайдану
Для сотень тисяч українців 2014-ий рік розпочався на майдані Незалежності. А ще мільйони громадян України упродовж багатьох тижнів день і ніч уболівали за тих, хто перебував на головній площі країни та прилеглих вулицях, де мирний протест проти режиму Віктора Януковича та за європейський курс України переріс у криваве протистояння між учасниками Євромайдану та озброєними силовиками.
Фото: picture-alliance/dpa
Небесна сотня
Унаслідок спершу сутичок, а пізніше снайперських розстрілів на Майдані відійшли у вічність близько сотні людей - не лише українців, а й відданих Україні патріотів, як вірменин Сергій Нігоян (на фото), який загинув у День Соборності України 22 січня.
Фото: picture-alliance/dpa
Утеча від відповідальності
У той час, як 18-20 лютого на Майдані проливалася кров та лунали смертельні постріли, глави МЗС Польщі і ФРН, а також представник МЗС Франції вели переговори з президентом Януковичем та лідерами опозиції. 21 лютого сторони підписали угоду про врегулювання кризи. Після цього Янукович поспіхом залишив Україну, щоб сховатися від відповідальності за злочини проти Майдану в Росії.
Фото: Reuters
Анексія Криму
Поки українці оплакували загиблих, на території АР Крим з'явилися озброєні загони "невідомих людей" - як з'ясувалось згодом, також і російські солдати. На цьому фото кореспондента DW, знятому 3 березня, український військовий цілує свою наречену, однак біля входу до гарнізону в Перевальному чергують солдати іншої держави... 16 березня відбувся нелегітимний референдум про приєднання Криму до Росії.
Фото: DW/M. Bushuev
Сепаратизм за російським сценарієм
Попри погрози Заходу запровадити санкції, президент Росії Путін і самопроголошені очільники Криму підписали договір про анексію українського Криму. Тим часом на Сході України під приводом утисків російськомовного населення й на хвилі руху "Антимайдан" активізувалися прибічники від'єднання Донбасу від України. Владу в регіоні почали захоплювати агресивні проросійські сепаратисти "ДНР" та "ЛНР".
Фото: DW/R. Goncharenko
Президент та головнокомандувач
За умов дедалі більшого загострення фінансованого Москвою збройного протистояння на Донбасі 25 травня українці обрали нового президента. Петро Порошенко обійняв посаду, по суті, в часи неоголошеної війни. Розпочата у квітні "антитерористична операція" проти проросійських бойовиків на Сході України мала б тривати лічені години, а не місяці, критикував Порошенко під час президентської кампанії.
Фото: Reuters
Вистраждана угода про асоціацію
27 червня 2014 року в Брюсселі український президент підписав Угоду про асоціацію України та ЄС, відмова від підписання якої, власне, і зумовила початок Євромайдану у листопаді попереднього року. Політична частина цієї угоди, в якій наголошується на повазі до демократичних цінностей і прав людини, на дотриманні принципів вільної ринкової економіки та євроінтеграції, набула чинності 1 листопада.
Фото: Reuters
Авіакатастрофа, яка приголомшила світ
Масштаби бойових дій на Сході України світ усвідомив, коли 17 липня над контрольованою сепаратистами "ДНР" територією було збито малайзійський літак МН17, який летів з Амстердама до Куала-Лумпура. Загинули всі 283 пасажири та 15 членів екіпажу. Через перешкоджання сепаратистів спеціалістам ОБСЄ не відразу вдалося потрапити на місце катастрофи. Остаточно обставини трагедії все ще не з’ясовано.
Фото: Reuters
Утікачі від війни
Від початку конфлікту на Донбасі з охоплених ним територій змушені були виїхати більше півтора мільйона осіб. Такі дані 6 лютого навело Агентство ООН у справах біженців (UNHCR). З-поміж тих, хто змушений був покинути домівки, близько 980 тисяч переселенців усередині України та близько 600 тисяч біженців за її межами.
Фото: picture-alliance/dpa
Новий парламент
26 жовтня відбулися позачергові вибори до Верховної Ради. Ще ніколи український парламент не був таким проєвропейським: більшість сформували "Блок Петра Порошенка", "Народний Фронт", "Самопоміч", "Радикальна партія" та "Батьківщина". Уперше не потрапили до парламенту комуністи. Однак чи буде ефективним парламент, у складі якого поряд з активістами Євромайдану - ті, проти кого вони боролися?
Фото: Reuters/G. Garanich
Уряд реформаторів
Визначальною рисою уряду прем’єр-міністра Арсенія Яценюка стала присутність у ньому міністрів-іноземців. Наталія Яресько (ліворуч) зі США, Олександр Квіташвілі з Грузії та литовець Айварас Абромавічус (ліворуч вгорі) отримали українське громадянство, аби разом з іншими членами Кабміну втілити болісні, але необхідні реформи.
Фото: AFP/Getty Images/S. Supinsky
Війна на плечах волонтерів та добровольців
Через численні удари, які випали на долю України 2014 року, українці згуртувалися як ніколи. Громадянське суспільство, що зародилося у дні Євромайдану, стало рушійною силою важливих перетворень. Зусиллями тисяч волонтерів і добровольців армія стала боєздатною. А допомога небайдужих в Україні та за кордоном врятувала і рятує солдатів та мирне населення, яке потерпає від війни на Сході України.
Фото: picture-alliance/dpa/Z. Dzhavakhadze
Мінські домовленості
Завдяки дипломатичному посередництву Німеччини та Франції, в лютому 2015 року вже вдруге було підписано мирні домовленості в столиці Білорусі Мінську. У перемовинах взяли участь, зокрема, президенти Росії та України. Сторони домовились про перемир'я з 15 лютого з наступним відведенням важких озброєнь від лінії зіткнення на Донбасі. Однак через дії сепаратистів мир знову опинився під загрозою.
Фото: Reuters/Grigory Dukor
Дебальцеве
Незважаючи на нову угоду про припинення вогню, проросійські сепаратисти в результаті боїв встановили контроль над містом Дебальцеве, а українським воякам довелось залишити територію. За даними Генштабу, під час боїв на Дебальцівському плацдармі у полон потрапили понад 90 вояків, більше 150 були поранені.
Фото: Filip Warwick
Вшанування загиблих
20 лютого 2015 року українці вшанували річницю загибелі героїв "Небесної Сотні" - учасників Євромайдану, які загинули під час кривавих подій у Києві в лютому 2014 року. Саме ці події призвели до втечі з країни представників попередньої влади та перемоги проєвропейського руху.