Крамниця "Hello Cannabis" нас зустрічає простою вивіскою "Hello" зі смайликом. Менш ніж за годину їзди від Торонто, тут у Гамільтоні продають канабіс цілком легально. В асортименті косяки або так звані "джойнти", цвіт коноплі, а також масла та пігулки на основі канабідіолу (КБД), складової канабісу, що не є психоактивною.

На відміну від так званих кофішопів у Нідерландах, у канадських конопельних крамницях можна лише придбати канабіс, а не вживати його. За словами менеджера одного з таких магазинів Олівера Копполіно, щодня крамницю відвідує від 400 до 700 осіб усіх вікових категорій. "Наші співробітники постійно перебувають у залі із планшетами та розповідають клієнтам про наш асортимент", - розповідає менеджер.

Його бізнес є одним із близько 50 в усьому федеральному штаті Онтаріо. Це означає приблизно 300 тисяч мешканців на одну крамницю - справжня золота жила. "Попит на продукти з канабісом є шаленим. Наша проблема - це вчасне постачання товарів. Більшість топових продуктів щоразу дуже швидко розпродаються", - пояснює Копполіно.

Країна "трави" №1

Ще у 2001 році тут дозволили вживати канабіс у медичних цілях. А з жовтня минулого року Канада стала першою розвинутою країною, в якій було дозволено вживати канабіс приватно. Зберігати при цьому можна до 30 грамів на одну особу. Й раніше Канада була країною із найвищім рівнем вживання марихуани на людину, а чорний ринок канабісу оцінювався в суму приблизно в чотири мільярди євро.

"У нашій сфері панує менталітет "золотої лихоманки". Біржа просто сказилася на канабісі", - розповідає Марк Ренделл. Економічний журналіст уже декілька років спостерігає за індустрією канабісу для другої за розміром канадської щоденної газети The Globe and the Mail. "Це не часто трапляється, коли ми виявляємося піонерами у якійсь сфері. Але через легалізацію у нас тепер набагато легше, ніж в інших країнах, фінансувати торгівлю канабісом завдяки банкам та біржі", - пояснює Ренделл.

Ще до легалізації багато підприємств вийшли на біржу та змогли таким чином залучити значні кошти. Довгий час це вважалося ризикованим вкладенням, адже до червня 2018 року легалізація залишалася лише обіцянкою прем'єр-міністра Джастіна Трюдо своїм виборцям. Але в підсумку різним політичним силам вдалося досягти компромісу. Це знайшло свій відбиток на ухваленому законодавстві. Так, центральний уряд в Оттаві вирішує долю ліцензії на виробництво для бізнесу, а регіональні уряди, натомість, визначають, в якій формі буде дозволено продавати канабіс. Тому деякі штати є успішнішими за інші.

20 легалізованих відсотків

В Онтаріо влада дуже довго чекала із розподілом ліцензій для крамниць з канабісом, розповідає Ренделл. Але й у тому, що стосується ліцензій на виробництво, є відставання. Проблему погіршує й той факт, що підприємства, які отримали ліцензії, не можуть впоратися із обіцяними обсягами. "Вони вирощують канабіс у гігантських теплицях, але його ніколи раніше так не вирощували, тому існує багато ризиків", - говорить Ренделл. За його словами, до них належать передусім неврожаї та проблеми із якістю.

Згідно з найсвіжішими даними канадської статистичної служби, на даний момент вдалося легалізувати лише 20 відсотків від обсягів чорного ринку. Багато сотень підприємств нині стоять у черзі на отримання ліцензії на вирощування.

Те, як виглядає виробництво канабісу у промислових масштабах, можна побачити у Лімінгтоні у годині льоту на південь від Торонто. На одній широті із Барселоною довгий час вирощували лише помідори та огірки, але зараз - ще й канабіс. На відміну від класичних способів за допомогою штучного світла, теплиці економлять енергію. "Ми використовуємо технології з харчової індустрії", - розповідає Бретт Марчанд.

Раніше він працював в армії, потім - у виробництві м'ясної продукції. Зараз він будує для виробника канабісу Aphria найсучаснішу за оцінками самого підприємства теплицю Канади. "Це абсолютно нова індустрія, опинитися в ній - це шанс, який можна отримати лише один раз за життя", - каже Марчанд, енергійним кроком йдучи через нову теплицю цього підприємства.

Багато хайпу, мало сенсу?

У першому із трьох приміщень уже розпочали тестову фазу. Канабісом тут заповнене все, куди не подивишся. Роботизовані руки розміщують розсаду у горщиках, на автоматизованих конвеєрах рослини рухаються далі. "Ринок зростає постійно. Ми ще далеко не досягли межі, - каже Марчанд. - Кожного разу, коли ми збільшуємо виробництво, відкриваються нові крамниці". У повністю автоматизований виробничий процес, за попередніми розрахунками, було вкладено близько 65 мільйонів євро. Разом із витратами на електрику таким чином хочуть скоротити видатки й на персонал.

На біржі вартість концерну вже оцінюють у більше ніж мільярд євро, хоча оборот Aphria у порівнянні із цією цифрою є дуже скромним і складає лише 25 мільйонів євро. Але вкладники у "конопляні" цінні папери зберігають віру у бум канабісу. Ситуацію підігрівають і багатомільярдні інвестиції в індустрію з боку виробників напоїв та тютюнових виробів. Наближений до галузі аналітичний центр Arcview Group розраховує, що до 2024 року оборот канабісу в Канаді сягне близько чотирьох мільярдів євро.

Ренделл розповідає про своє розчарування у виробниках: "Багато з них обіцяли зірки з неба". Аби залучити гроші вкладників, більшість з них розповсюджували один оптимістичний прес-реліз за іншим. "Після цього настав величезний шок, коли стало зрозуміло, наскільки їхні здобутки не відповідали очікуванням", - каже журналіст. Він виходить з того, що на врівноваження попиту та пропозиції у Канаді може піти ще до трьох років.

Для концернів з виробництва канабісу, що вже зараз орієнтуються на світовий ринок, буде вирішальним, чи стане легалізація у Канаді історією успіху. Чи вдасться витіснити чорний ринок? Чи вдасться не збільшити кількість споживачів а також не призвести до збільшення споживання канабісу серед молоді? Якщо так, тоді розрахунки концернів можуть справдитися і канадська легалізація стане зразком для інших. Але для відповіді на ці запитання даних, накопичених менше, ніж за один рік, що минув зі старту легалізації, занадто мало.