Кілька десятків чоловіків та жінок у білих масках та з червоними парасолями - міжнародним символом протидії насильству над секс-працівниками - у п'ятницю, 3 березня, пройшлися центром Києва, влаштовуючи мітинги під Верховною Радою, Кабміном та адмінстрацією президента. Таким чином громадські організації, що опікується проблемами осіб, задіяних у сфері секс-послуг, відзначили день захисту прав секс-працівників. Головна вимога мітингувальників - скасування хоча б адміністративної відповідальності за проституцію.

Привід для шантажу і реальні терміни

Проституція в Україні нині заборонена. Безпосереднє надання сексуальних послуг підпадає під адміністративну відповідальність - штраф до 3200 гривень або громадські роботи. Однак за утримання публічних будинків чи сутенерство передбачено більш жорстке кримінальне покарання аж до позбавлення волі на термін до 15 років. За даними Генпрокуратури України, за двома кримінальними статтями у 2016 році зареєстровано 568 кримінальних проваджень.

Попри заборону й штрафи, в Україні нараховується щонайменьше 80 тисяч секс-працівників, підрахували в громадській організації "Альянс громадського здоров'я". З них близько 11 тисяч осіб працюють у столиці, близько 25 тисяч - на сході України, в зоні проведення АТО. "Існуюча адміністративна відповідальність тяжіє над цими особами постійно. На перший погляд їм загрожує лише штраф. Але насправді затримання повій, складання адмінпротоколів все це існує для регулярного шантажу секс-працівників", - каже директор з політики та партнерства "Альянсу" Павло Скала.

Олена, секс-працівниця з Житомирщини, що теж взяла участь у мітингу, підтверджує слова Скали. Жінка розповіла про сексуальні домагання до неї з боку працівників поліції, які погрожували скласти на неї адмінпротокол. "Якщо б відмовилась, могли б і побити", - каже жінка, ховаючи обличчя під маскою. Водночас Павло Скала зазначає, що кількість випадків насильства та інших порушень прав секс-працівників з боку поліції за останні три роки знизилась.

Дискусія про декриміналізацію і не тільки

Учасники п’ятничного мітингу намагалися передати до Верховної Ради, Кабміну та адміністрації президента власний "законопроект", який передбачає скасування 181 статті Адмінкодексу про штрафи щодо секс-працівників. "Зараз ми виступаємо хоча б за декриміналізацію, але якщо наші вимоги почують, то в майбутньому будемо боротись і за подальшу легалізацію секс-роботи", - зазначає Павло Скала.

Виконавча директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук нагадала, що ця міжнародна правозахисна організація провела 2015 року всесвітнє дослідження, яке продемонструвало, що саме декриміналізація є найбільш дієвим механізмом забезпечення громадянських прав секс-працівників.

Про необхідність приведення проституції до правового поля останнім часом говорять навіть правоохоронці, визнаючи причетність своїх співробітників до корупції в цій галузі. Торік про це заявляв зокрема тодішній виконуючий обов’язки голови Нацполіції, а нині заступник голови МВС Вадим Троян. Про можливість легалізації казав і радник міністра внутрішніх справ, нардеп Антон Геращенко, хоча на його думку це питання має бути обговорено на загальнодержавному референдумі.

Законодавча інціатива

Спробла зсунути з мертвої точки питання легалізації проституції була зроблена й з боку одного з депутатів. Народний обранець від "Самопомочі" Андрій Немировський ще восени 2015 року зареєстрував у парламенті законопроект, в якому пропонував надати секс-працівникам статус фізичних осіб-підприємців. Від легалізації проституції він очікував збільшення доходів до держбюджету у чотири мільярди гривень. Щоправда документ розкритикували як правозахисники, які вказали на низький рівень юридичної грамотності, так і колеги депутата по фракції, яка відома своїми консервативними поглядами в питаннях моралі. В результаті Немировський відкликав законопроект. "Визнаю, законопроект був сирий. Але й парламент та українське суспільство теж виявились ще не готовими до однозначної вирішення цього питання",- зазначив він у коментарі DW.

Як підсумувала Оксана Покальчук, питання легалізації проституції є "врешті-решт питанням дотримання прав людини, і воно має бути вирішено, якщо Україна декларує захист таких прав".