«Молодша сестра» Франкфуртського книжкового ярмарку

Так охоче називають Лейпцизьку виставку. У часи «холодної війни» у системі східно- та західнонімецького суперництва книжковий ярмарок у соціалістичному Лейпцигу мав, так би мовити, виступати противагою капіталістичній Франкфуртській книжковій виставці, яка сьогодні вважається найбільшою у світі. Утім, за словами директора виставки Олівера Цілле, Лейпцизький ярмарок має зовсім інший фокус:

«Найперше, Лейпцизький книжковий ярмарок є виставкою з дуже сильним літературним ухилом, яка орієнтується на німецькомовну літературу та на літературу з країн Центральної та Східної Європи. І Лейпциг від самого початку, аби якось вирізнятися від своєї великої сестри у Франкфурті, концентрувався на тому, щоби бути ярмарком для публіки, щоб усе місто втягувалося у цей процес».

Місток до літератури Центральної та Східної Європи

Цим містком Лейпцизька виставка була від самого початку. Вона виступає своєрідним дискусійним форумом для європейських авторів. Щороку виставка головну увагу приділяє якійсь іншій країні чи країнам. Цього року такою країною є Хорватія. Директор виставки Олівер Цілле:

«37 авторів з Хорватії візьмуть участь у програмі цьогорічного ярмарку. Кожен з них уже представлений публікаціями на німецькому книжковому ринку. Це або власні книжки, або тексти в антологіях».

Крім того, таке реноме Лейпцизький ярмарок завоював собі також не в останню чергу завдяки почесній нагороді «Лейпцизька книжкова премія європейського порозуміння», яку позаминулого року, до речі, отримав наш земляк Юрій Андрухович.

Молодіжна виставка, але не молода

Це гасло, якому організатори виставки приділяють багато уваги. Лейпциг сприяє молодим незалежним видавництвам, молодій німецькій літературі та насамперед спонукає молодих людей до читання. Понад чверть усієї виставкової площі зарезервована для юного покоління. Окрім того, аби привабити молоду публіку поряд з книжками пропонується чимало цікавенького: аудіокниги, музичні компакт-диски, ігри тощо. Олівер Цілле зауважує:

«Здатність до осмислення формується шляхом читання. Тому до цього слід привчати вже з раннього віку. Кажуть, що найліпше прививати дитині любов до читання у віці чотирьох-семи років. Ми намагаємося сприяти цьому на свій лад і підтримувати виставковими засобами».

Водночас дехто з істориків схильний вважати Лейпцизьку виставку найдавнішим літературним ярмарком світу. Звісно, не в такому вигляді, як сьогодні. Але нібито є історичні факти, що історія ярмарку сягає ще 17 століття, коли у Лейпцигу працювало багато видавництв.

Ціле місто святкує книжковий ярмарок

Це більше, аніж якийсь рекламний слоган. Ціле місто втягнуте в це читацьке свято. Загалом проводиться майже дві тисячі заходів. Читають усі й усюди. Аж до пізньої ночі. У найнесподіваніших місцях: у музеях, перукарнях, кнайпах і навіть на кладовищах. Організатори кажуть, що це найбільше читацьке свято Європи. Олівер Цілле:

«Раз на рік Лейпциг з розмахом вшановує літературу. Навіть попри те, що у місті залишилося не так багато видавництв. Це значить, що розвиток Лейпцига як міста видавництв та друкарства і розвиток книжкової виставки відбуваються паралельно і не пов’язані одне з одним. Цією виставкою нам вдалося організувати тут велику подію з європейським відтінком.»

Супутній ярмаркові фестиваль «Лейпциг читає» - «Leipzig liest» - вважається своєрідною візитівкою Лейпцига. Мешканці та гості міста мають змогу безпосередньо познайомитися з улюбленими або ще незнайомими авторами та їхніми творами.