DW: Іще до прийняття нового закону щодо запобігання політичній корупції в Україні, коментуючи документ в українських ЗМІ, Ви говорили про його історичне значення і переконували, що він "повністю змінить українську політику". Поясність сутність цих змін.

Сергій Лещенко: Це закон, який надасть партіям альтернативні джерела фінансування, аби олігархи не впливали на діяльність партій у їхньому політичному процесі,та який змусить партії бути прозорими у своїх видатках та доходах. Тобто відкрито звітувати про те, хто дає їм кошти і де вони витрачаються. Розуміючи, що вони перебувають під постійним моніторингом, партії будуть змушені змінювати свою діяльність для того, щоб відповідати вимогам суспільства. Якщо ти знаєш, що тебе перевірятимуть, по-перше, правоохоронні органи, по-друге, громадяни, то ти будеш багато разів думати перед тим, як і що робити з грошима своєї партії. Тобто ставити собі питання, приміром, чи варто витрачати мільйони на чартерні перельоти лідера партії, коли про це знатиме наступного місяця вся держава. Або якщо ти витрачатимеш мільйони на чартерні перельоти, а в тебе їх не буде в декларації партії, то буде питання, хто фінансує цю партію, і відповідно - кримінальне переслідування. Це призведе до зміни дискурсу і взагалі всього політичного процесу.

Під час обговорення законопроекту в парламенті були прийняті деякі поправки, зокрема й винесені членами фракції "Блоку Петра Порошенка", до якої Ви належите. Про які саме поправки йдеться та наскільки суттєвими були суперечки всередині Вашої фракції?

Як такої відкритої дискусії не було. Законом, судячи зі всього, почали цікавитися вже в останній момент. Я думаю, що була дискусія в Адміністрації президента, тому що депутати почали отримувати різні сигнали. Зокрема про те, що, мовляв, давайте декриміналізуємо покарання за нелегальне фінансування партій. Але в такому випадку це означало б, що можна нелегально фінансувати партії та через штрафи "закривати" свої проблеми. Тобто якщо немає кримінальної відповідальності, то немає й інституту ефективного покарання. Були також ідеї не запроваджувати це фінансування зараз, а робити це починаючи з наступних виборів, що означало б реально - зробити це з 2021 року. Адже я думаю, що цей парламент попри все працюватиме довго і відбуде свою каденцію. Також була озвучена поправка, яка полягала в тому, аби не поширювати обмеження на фінансування виборчої кампанії кандидатом із власних коштів, що, очевидно, відповідає інтересам Петра Порошенка, бо він має великі задекларовані фінансові ресурси. Як ціна компромісу, щоб цей закон був схвалений, ми погодилися підтримати цю поправку.

Однією з важливих прийнятих поправок видається і зміна процентного бар’єру, подолавши який на виборах, партії можуть розраховувати на державні дотації. У Німеччині партії, приміром, можуть розраховувати на підтримку держави, якщо вони отримали лише піввідсотка голосів на виборах до Бундестагу. В Україні цей бар’єр становитиме два відсотки, а для учасників минулих парламентських виборів навіть цілих п’ять.

Це був політичний компроміс, адже ми пропонували три відсотки - за результатами виборів до нинішнього парламенту, і два відсотки - з наступних виборів. Згідно з прийнятим законом, після наступних виборів цей бар’єр становитиме два відсотки, а за результатами останніх виборів - п’ять відсотків. Тобто вдалося відстояти норму про два відсотки з наступних виборів. Це було зокрема вимогою Венеціанської комісії - щоб було фінансування зокрема і партій, які мають невелику підтримку. Фактично ми запроваджуємо нову мету, яку можуть ставити собі партії перед виборами. Тобто коли партії не ставлять собі 2-відсотковий бар’єр, який хоч і не дозволить партіям потрапити до парламенту, але натомість дозволить їм отримати державне фінансування. І таке розширення цілей партій у їхньому існуванні я вважаю правильним.

Головна контролююча роль за фінансовою діяльністю українських партій, згідно з новим законом, покладається на Національне агентство з питань запобігання корупції. Утім, цей орган поки що не сформований. Коли Ви очікуєте завершення формування Агентства?

Наскільки мені відомо, зараз подані заявки на заміщення посад членів Агентства. Питання щодо того, на якій стадії зараз їхнє опрацювання, треба ставити тим, хто працює у конкурсній комісії. Я впевнений, що перші співробітники цього органу будуть представлені вже до кінця поточного року.

Наскільки Вам особисто віриться, що новий закон допоможе деолігархізувати зокрема й партію, від якої Ви самі були обрані в парламент?

Я думаю, що новий закон змінюватиме всі українські партії, зокрема й ту, яку в парламенті представляю я. Головне, на що я сподіваюся, це суспільна увага. Ідеться про контроль журналістів, контроль Національної агенції з питань запобігання корупції за тим, як гроші надходять, куди вони витрачаються, хто є донорами. Щойно підуть державні гроші в партійні каси, зміниться фокус уваги суспільства. Суспільство стане більш прискіпливим і ставитиме питання: чому ми вас утримуємо, а ви відстоюєте не наші інтереси, а інтереси "грошових мішків" - навіть якщо це найбільші спонсори партії з легальними грошима. І я думаю, що це змушуватиме змінюватися і самих "грошових мішків" теж.