Зовнішня політика ЄС працює за принципом «батога і пряника». Хто, за прикладом Єгипту або Тунісу, йде до демократичних перетворень, отримує грошову допомогу на реформи. Хто, як сирійський диктатор Ассад або його білоруський колега Лукашенко, пригноблює власний народ, мусить рахуватися із санкціями. На зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу в понеділок були розширені санкції проти диктатур на кордонах ЄС. Зокрема, Башару Ассаду та його найближчим соратникам відтепер заборонено в’їзд на територію ЄС, банківські рахунки цих осіб у країнах спільноти заморожені. Відносно режимів, які вже підпадали раніше під санкції ЄС, заходи будуть більш жорсткими. Зокрема, у Євросоюзі тепер заборонено мати справу з низкою лівійських державних компаній, список іранських компаній, діяльність яких в ЄС заборонена, розширено вже до понад ста позицій.

188 "нев`їзних"

Натомість проти Білорусі, попри нову хвилю репресій у цій країні, економічних санкцій поки не буде. Хоча вдатися до економічних важелів впливу на режим Лукашенка напередодні закликали голови МЗС Німеччини, Франції та Польщі, таке рішення зрештою заблокувала Литва. Євросоюз обмежився розширенням списку «нев’їздних білорусів» ще на 13 прізвищ. Як повідомив журналістам міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервеллє, йдеться про високопоставлених урядовців, а також суддів і співробітників прокуратури. За словами Вестервеллє, ці люди несуть відповідальність за «показові процеси» над лідерами опозиції. Загалом санкції ЄС поширюються вже на 188 громадян Білорусі.

Минулого тижня лідери білоруської опозиції були засуджені до тюремного ув’язнення. Зокрема, екс-кандидат на президентську посаду Андрій Санніков засуджений до п’яти років позбавлення волі. На вирок суду очікують інші опозиційні лідери, яких звинувачують в «організації масових зіткнень» після президентських виборів 19 грудня. Колишнім учасникам президентських перегонів Миколі Статкевичу та Дмитру Уссу прокуратура вимагає позбавлення волі, відповідно, на вісім і сім років ув’язнення.

"Удар нижче поясу"

Коментуючи питання санкцій проти Білорусі, президент Литви Далія Ґрибаускайте заявила, що її країна висловилася проти економічного тиску на Білорусь. «Я категорично проти санкцій відносно держави або державних компаній, які відбилися би на наповненні білоруського бюджету. Коли у країні така скрутна економічна ситуація, не можна бити її нижче поясу. Чи нам подобається це, чи ні – а це наш сусід», - сказала Ґрибаускайте в інтерв’ю місцевим ЗМІ.

Голова литовського уряду Андріус Кубіліус заявив, що Литва «вкрай стурбована майбутнім Білорусі як суверенної держави». У Вільнюсі застерігають від санкцій, які можуть негативно позначитися на простих білорусах та висловлюють стурбованість тим, що надто сильний тиск у нинішній ситуації може штовхнути Білорусь в обійми Росії.

Євген Тейзе/afp, dpa
Редактор: Леся Юрченко