Якщо в сеймі останнього скликання "Союз селян та зелених Литви" було представлено одним депутатом, то в новому парламенті ця партія сформує найбільшу фракцію. За попередніми підсумками другого туру виборів, що пройшов 23 жовтня, у "селян" 56 зі 141 мандата.

Партія-аутсайдер не просто перемогла, вона відтіснила на друге і третє місця відповідно найбільші політичні об'єднання країни - консерваторів із "Союзу Вітчизни - Християнських демократів Литви" і Соціал-демократичну партію Литви. Для соціал-демократів, які досі були при владі в коаліції з трьома іншими партіями, ця поразка виявилась особливо гіркою. Вони отримали лише 17 мандатів, тоді як консерватори майже вдвічі більше - 31.

Запорука успіху "селян"

"По-перше, успіх "селян" пояснюється тим, що традиційні партії розчарувати виборців, по-друге, вони привабили виборців з глушини, по-третє - популістськими заявами щодо внутрішньої політики", -  пояснив в інтерв'ю DW завідувач кафедри політології в Університеті імені Вітаутаса Великого Анджей Пукшто. Популістськими політолог назвав обіцянки посилити правила продажу алкогольних напоїв, створити мережі державних аптек з недорогими ліками і попередити відтік робочої сили з країни.

Представники цієї партії критикували й ухвалений напередодні виборів новий трудовий кодекс. Він лібералізував законодавство, адже полегшив, зокрема, працедавцям звільнення співробітників.

На думку політолога з Інституту міжнародних відносин і політичних наук Вільнюського університету Вітіса Юрконіса, новий трудовий кодекс, ініціаторами ухвалення якого були соціал-демократи, котрі звичайно обстоювали підтримку прав трудящих, також став фактором, що спричинив поразку на нинішніх виборах традиційних для правлячого класу Литви партій.

Кандидати на прем'єрство

На результатах виборів позначилась і роль лідерів партій. У Литві ні для кого не були секретом натягнуті стосунки представника соціал-демократів, прем'єр-міністра Альгирдаса Буткявичюса, і президентки Далі Грібаускайте. Напередні голосування багато хто прогнозував посаду голови уряду лідеру консерваторів, 34-річному Габріелюсу Ландсбергісу. Але онуку першого після розпаду СРСР президента Литви ще далеко до популярності діда.

Варте уваги й те, що новим прем'єр-міністром стане не голова "Союзу селян та зелених", мультимільйонер і промисловець Рамунас Карбаускіс. Серед головних кандидатів на цю посаду від партії-переможниці - колишній міністр внутрішніх справ Саулюс Скверняліс. Офіційно він не є членом партії "селян". 46-річний поліцейський прийшов у політику два роки тому і завоював чималу підтримку виборців завдяки оголошеній ним рішучій боротьбі з корупцією.

Хто увійде до коаліції?

Лідер "Союзу селян та зелених" Карбаускіс уже заявив, що його партія відкрита для коаліції як із консерваторами, так і з соціал-демократами. Залежно від складу нової коаліції розставлять акценти у внутрішній політиці. "Союз селян та зелених", приміром, стверджує, що соціальна політика потребує активної підтримки держави, консерватори ж мають іншу думку. Вони збираються залучити іноземних інвесторів, і таким чином домогтися зростання економіки. "Селяни" і "зелені" роблять ставку на внутрішні ресурси країни та прагнули би повернути на батьківщину хоча би частину громадян Литви, які емігрували до інших країн", - пояснив DW політолог Антанас Кулакаускас.

Однак у зовнішній політиці якихось змін очікувати не варто. Публіцист Римвідас Валатка нагадав, що раніше "селяни" протестували проти вступу Литви до єврозони і вільного продажу землі: "Лідер партії Рамунас Карбаускіс висловлювався навіть проти НАТО, але під час виборів партія відмовилась від таких заяв". Крім того, необхідність формування коаліції з однією із традиційних для Литви партій говорить на користь попереднього курсу в відносинах з ЄС і НАТО, а також з Росією.