"Це що, міст вже ремонтувати почали?" - 67-річна Галина Іванівна проводжає поглядом вантажний кран, що заїжджає на контрольний пункт в'їзду-виїзду (КПВВ) "Станиця Луганська". Як і тисячі інших мешканців непідконтрольної українському урядові частини Луганщини, жінка прийшла до Станиці Луганської, перетнувши цього дня міст через Сіверський Донець хиткими дерев'яними сходами, які міжнародні місії вже п'ятий рік називають вкрай небезпечними. Однак іншого шляху немає. 

Селище пенсіонерів

"І так принаймні щомісяця", - пояснює Галина Іванівна і займає чергу до банкомату, що розтягнулась ледь не на сотню метрів. Ця літня жінка - одна з так званих "пенсійних туристок", тобто громадянок і громадян, які змушені перетинати лінію зіткнення для оформлення та отримання пенсій на території, контрольованій українським урядом.

Таких візитерів з непідконтрольних територій тут більшість. Черги з літніх людей можна побачити по всьому селищу - біля банкоматів, управління соціального захисту, магазинів з продуктами та домашнім крамом. За межі Станиці - колись дачного селища луганчан - виїзжає хіба що 15 відсотків з понад 12 тисяч громадян, які перетнули КПВВ 10 липня, підраховують водії автобусів, що розїжджаються звідси усією областю.

Міст страждань

Станичний міст через річку Сіверський Донець, по якій згідно з Мінськими домовленостями офіційно проходить лінія розмежування, потерпав із самого початку бойових дій на Луганщині. В березні 2015 року його було зруйновано вщент та за півроку, закріпивши міст дерев'яними конструкціями, в Станиці врешті відкрили єдиний на всю область піший КПВВ.

З того часу питання відновлення переходу мостом піднімалося неодноразово, однак безрезультатно. В березні цього року Євген Марчук - на той час представник України в Мінській тристоронній групі - врешті пояснив головну причину: Україна та Росія не могли узгодити технічні параметри відбудови.

Українська сторона наполягала на тому, щоб лишити колись автомобільний міст пішохідним, обмеживши ширину до 2,2 метра, а максимальне навантаження - 5 тоннами. А російська пропонувала розширити проїзд до 4-х метрів. "Таким чином по ньому проїхали б і російські танки, і бронетранспортери", - пояснював Марчук.

Зі слів президента Володимира Зеленського, який 7 липня анонсував початок ремонту мосту, так і не стало зрозуміло, за яким проектом і з якими параметрами відбудують багатостраждальний міст. Утім, навіть якщо українська сторона щось і запропонує, по інший бік Сіверського Донця реконструкцію все одно не схвалюють.

"Акт агресії"

Реакцію керівництва самопроголошеної "ЛНР" на плани Зеленського з відбудови мосту важко назвати послідовною. Ще тиждень тому лідер сепаратистів Леонід Пасічник вітав заяви про ремонт, називаючи їх "перемогою "ЛНР", якій вдалося змусити українську владу "відбудовувати зруйноване". Однак 10 липня він несподівано заявив, що вважатиме будь-які дії на "своїй" половині мосту "актом агресії". "У разі необхідності, міст ми самі відновимо. І з нашої боку, і з вашого", - написав Пасічник у Twitter.

"Це вже не вперше зриваються якісь проекти через неготовність з того боку дзеркально виконувати домовленості", - каже DW голова Станично-Луганської райдержадміністрації Юрій Золкін.

Попри скепсис Золкін запевняє, що місцева влада готова підтримати проект відбудови всім необхідним - від забезпечення будівельників питною водою, якої, до речі, бракує в селищі, до надання їм тимчасового житла. "Та рішення про будівництво, як, зрештою, і деталі проекту - справа обласної влади", - пояснює чиновник.

Хитке перемир'я

"Ні, це не на міст повезли. Просто прикордонники облаштовують свій пункт", - відповідає на зауваження Галини Іванівни Дмитро, полковник групи військово-цивільного співробітництва, який просить називати його за позивним "Ронін". Як представник ЗСУ нині він і сам не має заходити далі вагончиків прикордонних військ - такі вимоги розведення військових сил поблизу Станиці Луганської.

За умовами розведення, українські військові відступили від "нуля" на 500 метрів вглиб Станиці, та відгуки щодо нової розстановки сил суперечливі: з одного боку, передові позиції відтепер ближче до дислокації резервних сил, а з іншого - погіршився огляд лінії розмежування та швидкість реакції у разі порушення сепаратистами режиму тиші.

"З того боку реакція не симетрична - нам доповідають про бойовиків, переодягнених у цивільне, що перебувають на мосту навіть зі зброєю, - розповідає "Ронін". - Нікуди не поділися й бетонні блоки, які заважатимуть відбудові мосту".

Та відступивши вглиб Станиці, українські військові лишили в "сірій зоні" 75 будинків, де мешкає близько сотні людей. Територію наразі посилено патрулює поліція, поки що ситуація спокійна, розповідає начальник місцевого відділку Олександр Клименко.

"Та у разі, як перемир'я порушиться, ми опинимось просто на лінії вогню між двома сторонами", - нервує мешканка нової "сірої зони" Тетяна.